Зыранизация

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Зыранизация  (1925) 
by Нёбдінса Виттор
Гижан кад: 1925, Йӧзӧдан во: 1925. Ӧшмӧс: Югыд туй (1925-03-21); Югыд туй (1925-05-07); Югыд туй (1925-05-21).

Ласей Вась Арсень
Сыктывдін карсянь
Гӧститны воӧма —
Окота лоӧма.

Сӧветскӧй служак —
Сёрнитны кужӧ;
Быд ногӧн баситчӧ,
Зэв ёна тшапитчӧ.

Кырссьӧ пыр рочӧн:
Вой шуӧ «ноч»-ӧн,
Зонъясӧс — «ребята»,
Нывъясӧс — «девчата».

Рытнас туй кузя
«Роч» мунӧ сюся,
Вочасис том йӧзкӧд,
Нывъяскӧд, зонъяскӧд.

Гогнитіс юрсӧ
(Тшаплун оз урсав):
— Здорово, ребята!
Здравствуйте, девчата!..

— Коді нӧ тайӧ?
— Рочасьӧ тай-а...
— Сё морӧ, олӧмӧ,
Арсень тай вӧлӧма!..

— Едина сила! —
Шыасис Пиля, —
Вай, зонмӧ, варовит,
Мый вӧчсьӧ караныд?

— Новостей нету,
Только вот это.
Там идёт, братсыяс,
Зыранизация...

Чуймисны ныв-зон:
Кыдз сэтшӧм кывсӧ
Арсеньыс мӧвпыштіс,
Сбока друг пӧвсыштіс?..

— Аттӧ да дивӧ! —
Сӧймуніс Ивӧ. —
Садь быртӧдз повзьӧдін...
Мый нӧ нин ковзьӧма?

— Мый сійӧ збыльысь?
Висьтав вай выльысь.
Сувтісны юрсияс, —
Омӧль-ӧ бур сійӧ?..

— Чорт ево знает,
Што будет тайӧ!
Сам я не знаю, —
Слово, збыль, честная!..

— Кыдз он тӧд, Арсень,
Локтін ӧд карсянь?
Миянысь юраджык,
Висьтав вай бураджык!..

— Дело-то плохо,
Шуму-то много.
Все учреждения
Зэв возбуждения.

Какой-то Шаков,
Без всяких всяков,
Делает, братсія,
Зыранизация...

Тайӧс кыдз шуис, —
Арсень сэсь муніс.
Ныв-зонъяс колины
Ас костын больгыны.

— Но, морӧ, олӧм!
Мый бара колӧ?
Оз лэдзны шойччыштны,
Бурджыка лолыштны...

— Ме ногӧн, карад
Кыпӧдчӧ бара
Выль капискатсія —
Зыранизация.

— Оз-ӧ ло война?..
Кӧсйӧ пӧ воны
Англия миянӧ,
Ме чайта, сійӧн-а...

— Абу, зон, сідзи.
Шаковыс кыдзи
Лысьтӧма босьтчыны
Лёк уджнас ноксьыны?

Ме чайта, сійӧ
Крестьянаӧс кыйӧ,
Ставнымӧс вузалӧ, —
Француз дор сулалӧ.

Уджйӧз пӧ уна, —
Сы вӧсна мунӧ
Зыранизация:
Тшӧктӧма Франция.

Кутасны дзуртны,
Зыранизируйтны:
Эмбуртӧ чинтыны —
Французлы мынтыны...

Больгисны сёрӧдз,
Эз воны помӧдз.
Важӧн нин узьӧны
Ставыс сикт кузяла.

Пиля кор пырис,
Шуис лёкпырысь:
— Батьӧ, вай чеччыв жӧ,
Пӧлатьсьыд лэччыв жӧ...

— Мый нӧ тэ лоин,
Чуксалан войын, —
Узьӧмысь падмӧдан,
Вой шӧрын садьмӧдан?

— Прӧста ог садьмӧд...
Выль додьтӧ саймовт,
Медым эз кутны
Зыранизуйтны...

— Мый нин кӧн лои?
Коді нин воӧ?
Кытысь нӧ кывлін тэ
Этатшӧм кывъяссӧ?

— Воӧма карсянь
Ласей Вась Арсень.
Карыд пӧ шызьӧма,
Сы вӧсна гызьӧма.

Кутшӧмкӧ Шаков
Ставсӧ пӧ лякӧ.
Лӧсьӧдны рад сійӧ
Зыранизация.

Француз дор мунӧ:
Уджйӧз пӧ уна,
Колӧ пӧ мынтыны —
Кось вермас кыптыны...

— Но, трустӧ, олӧм!
Тэрмасьны колӧ.
Ӧдйӧ вай котӧртлы,
Скод татчӧ чукӧртлы!..

Сикт гӧгӧр зіля
Кытшовтіс Пиля.
Таркӧдіс-котраліс —
Скод вылӧ кораліс.

 * * *

Лӧз муртса тӧдчӧ —
Грездысь йӧз лэччӧ.
Пӧшти став войтырыс, —
Повзьӧмӧн, котӧрӧн.

Кодсюрӧ вӧньтӧг,
Мукӧдыс кӧмтӧг,
Шапкатӧг, кышантӧг,
Бабаяс чышъянтӧг.

Пилялӧн батьыс
Юралӧ ачыс.
Медвойдӧр шуисны
Пилялысь юасьны.

Пиля сэн сувтіс,
Висьтавны кутіс:
— Со мыйла миянӧ
Чукӧртім тіянӧс:

Ласей Вась Арсень
Воӧма карсянь.
Карыд пӧ гызьӧма,
Став йӧзыс шызьӧма.

Кутшӧмкӧ Шаков
Лӧсьӧдӧ закон —
Зыранизация,
Тшӧктӧ пӧ Франция.

Ме чайта, вокъяс,
Уна на лёкъяс
Важ моз ми тӧдламӧй,
Кабырӧ шедламӧй.

Война, дерт, чорыд
Лыбас, сё морыд!
Сэк — кампискация,
Мобилизация.

Босьтасны йӧзтӧ,
Нуасны мӧстӧ,
Овмӧстӧ куштасны —
Зыранизуйтасны...

Курас да карас
Сюрас на бара:
Медбӧръя лазъястӧ
Вылыссьыд чашъясны...

Сьӧкыд кад воӧ,
Повнытӧ лоӧ.
Мый вӧчны — артыштӧй,
Усканыд гартыштӧй!

Олам ми бокын
Сідзи нин лёка.
Другӧн кӧ суасны —
Ставсӧ сэк нуасны.

Со мыйысь полӧй!
Регыдджык колӧ
Бур кӧлуй гуавны,
Пыдӧджык сюявны!

Йӧз сэні шемӧс:
Вӧт али вемӧс?
Збыль ӧмӧй кӧсйӧны
Миянӧс лӧсйыны?..

Медвойдӧр Кӧсьта
Шыасис прӧста:
— Выль налог сюясны,
Нинӧм и шуасьны...

— Кыдзи нӧ нинӧм? —
Горӧдіс Пимен. —
Бӧрвылас аковтан,
Тӧдан кӧ Шаковтӧ...

Ласей Вась Арсень
Воӧма карсянь, —
Мортыс ӧд велӧдчӧм, —
Абу сэн ылӧдчӧм.

Ме думысь, Польша
Эралӧ горша.
Рушкусӧ сӧвтыштны,
Варшава ӧвтыштны.

Созон Миш Вара
Волӧма карад:
Ставыс пӧ котралӧ,
Сьӧм ӧктӧ МОПРА-лы.

Сылы пӧ лоӧ
Польшаын, Львовын
Тюрьмаын пукавны,
Стенъяссӧ люкавны.

Тшыгла пӧ кулӧ,
Отсавны колӧ:
Тюрьмасьыс мездыны —
Деньгаӧн вештыны.

Сэтчӧ, ме чайта,
Ковмасны шайтъяс.
Со мыйла жмитӧны,
Зыранижитӧны!

— Сӧран тэ прӧста! —
Шуӧ сэн Ӧстап. —
Некутшӧм мыжъясысь
Польшалы гыжъясьныс.

Ме чайта, вот мый:
Воздушнӧй флотлы
Ероплант дорӧны,
Сьӧмтӧ и корӧны...

Война пӧ мӧдысь
Воздухын мӧдас:
Мед вермам вермасьны,
Колӧ пӧ тэрмасьны.

Дерт, абу чача,
Властьыдлы лача:
Мый кутас сюрыштны —
Миянлысь курыштны.

Шуӧ тай Ӧпим:
Лэблі пӧ вӧтӧн,
Быттьӧ пӧ шердынын
Кыптылі бердмымӧн...

— Шердын кӧть пестер! —
Горӧдіс Нестер. —
Весьшӧрӧ ызганныд,
Асланьныд кысканныд.

Он ӧмӧй тӧдӧ:
Китай пӧ мӧдӧ
Сахалин весавны —
Миянкӧд лӧсявны.

Сідзи оз петны —
Сьӧм лоӧ сетны, —
Со мыйла жмитасны,
Зыранижитасны!

Вензьӧм сэк кыптіс,
Ыджыд зык лыбис,
Ӧтпырйӧ горзӧны,
Сьӧлӧмъяс чорзьӧны.

Мужикъяс венӧ
Сюйсьӧны сэні
Ӧтвылысь бабаяс.
Бӧрддзисны кагаяс.

Вензьӧмӧ муніс
Весьшӧрӧ луныс:
Песла ни турунла
Эз мунны «дурӧмла».

Пажын кад гӧгӧр
Равӧстіс Педӧр:
— Косттор вай вӧчламӧй,
Сёйыштны ветламӧй!

 * * *

Пажнайтӧм бӧрын
Бӧр лыбис сӧрӧм:
Сёйӧмнад лӧсьыдджык —
Гӧлӧсъяс лэчыдджык.

Медвойдӧр Кӧсьта
Шыасис нӧшта:
— Пажнайтны пуксигӧн
Дум вылӧ уси мем:

Оз-ӧ нин бара
Кӧсйыны карад
Ӧнія вот дінӧ
Продналог содтыны?..

— Дугды, зон, сӧрныыд,
Прӧста эн скӧрмӧд!
(Горӧдіс Яков сэн.)
Вунӧдін Шаковсӧ!

Сійӧ, сё морыд,
Тыдалӧ, чорыд...
Прӧста дзик йӧйталам —
Кузь лунтыр мӧвпалам.

Колӧ тан шуны:
Талун жӧ нуны
Бур кӧлуй ылӧджык,
Саймовтны пыдӧджык.

Ӧтвылысь вайӧ
Дзебласьны каям
«Гартан» нюр керӧсӧ,
Лука му керасӧ.

Кос места, вылын,
Корсьысьны ылын,
Оз кайны шобсьыны, —
Нинӧм и шогсьыны...

— Тӧлк тадзи абу! —
Торкис сэн Габӧ. —
Кокньыд ӧд шунытӧ,
Талун жӧ нунытӧ.

Ӧні нӧ, тӧвнад,
Катӧдан вӧвнад, —
Лӧсьыда гургасны,
Кынмисны нюръясыд.

Мӧдысь мый лоас?
Тулыс ӧд воас:
Нюръясыд вазясны,
Бӧрсӧ кыдз ваясны?

Сэсся ме шуа:
Ставсӧ он нуав.
Керканад, картанад
Он пышйы Гартанад...

Бурджык ӧд лоас,
Татчӧ кӧ волас
Ачыс Вась Арсеньыс, —
Мый вайис карсяньыс?..

— Едина сила! —
Ызӧбтіс Пиля. —
Мый трустла корнысӧ,
Падмӧдны сёрнисӧ?

Ӧти-кӧ, сылӧн
Вежӧрыс вылын:
Коми кыв бырӧма,
Дзик рочӧ пӧрӧма...

Йӧзлӧн тай сэки
Саксьӧмыд петіс.
Пиляӧс торкисны,
Ёна и боргисны.

— Кыдз позьӧ шуны:
Коми кыв вуні?
Во на ӧд кыскасьӧ...
— Прӧста сідз ышнясьӧ...

— Сэсся со, кывсьӧ:
Миянлысь кывсӧ
Прамӧйӧн лыддьӧны,
Пуктӧны пыдди нин.

— Дерт, аслад кывйӧн
Сюсьджык йӧз выйӧ
Регыдджык воамӧй,
Тӧдысьӧсь лоамӧй!..

— Кытчӧ ті тіляд? —
Горӧдіс Пиля. —
Бокӧ тай кежинныд:
Сёрнисӧ вежинныд.

Лӧсьыд, дерт, ас кыв —
Быдӧнлы ляскӧ!
Кытчӧ кӧть шыасян —
Быдлаӧ инасян.

Сы йылысь тані
Нинӧм зык панны...
Миян ӧд мат сійӧ —
Зыранизация!

Пемыдӧдз муніс
Скод вылын шумыс:
Ёна и тільсисны, —
Ньылӧмъяс киссисны...

Биасьӧм бӧрын,
Ыджыд зык шӧрын,
Ӧдзӧс друг шатовтіс —
Бырс пырис... Шаков сэк...

Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1943 году и был посмертно реабилитирован в 1955 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2026 году.

The author died in 1943, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 80 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%D0%97%D1%8B%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F