«Бурсьылысьяс» (Попов Николай Павлович)

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
«Бурсьылысьяс»  (1925) 
by Попов Николай Павлович

І.


Гожся лун. Енэжын кымӧр чир оз тыдав. Шонді сявкйӧмӧн сявкйӧ ассьыс ёсь, син ёран ньӧвъяссӧ. Пӧсь. Тӧв ни ру. Сідзи эськӧ и шыбитчан ваӧ, шойччыштан сэні. Позьӧ гож сайӧ ньыв пу улӧ водны, нюжмасьыштны ичӧтика.

Татшӧм лунъясӧ коми морт оз эшты шойччыны. Пӧсь киссьӧ — уджалӧ. Турун тӧв кежлӧ лӧсьӧдӧ. Вый войталан лунӧ пӧ ӧд турунсьыд артмӧ оз турун — зӧр.

Эжва вожын М. сиктсянь Н. сиктӧ вуджан вӧлӧкын гожся лунӧ зэв гажа. Туй пӧлӧныс вӧсньыдик кыдз пуяс юрнысӧ мыччыштӧмаӧсь сук кузь турун пӧвстысь. Пыдынджык неуна веськыдик коз пуяс да пожӧмъяс.

Туй кузя М. сиктлань мунӧ ныв. Томиник ныв — ар 25. Мунӧ ньӧжйӧ — мойдӧ быттьӧ. Мышкас неыджыд ноп. Ноп пыдӧсас мыйкӧ чорыдтор, тыдалӧ, ящик. Бедь йылӧ ӧшӧдӧма пальтосӧ, пельпом вылас нуӧ. Паськӧмыс абу шыбитана. Сӧмын манакинялӧн кодь. Мортыд пӧсялӧма. Кыдзи нӧ на... Пӧсь ӧд луныс. Сэсся мортыд абу дзик кос дай яй вылас. Чужӧмыс тшӧглунысла потӧ нисьӧ оз; быттьӧ потӧмлань дорасджык ёнджыка кыскӧ, озджык сертиыс потнысӧ матынджык. Но, овлывлӧ тай зэв гӧгрӧс галанка, чужӧмыс дзик сэтшӧм...


ІІ.


Друг туй бокын кыліс кызӧктӧм. Нылыд повзис, господьӧс казьтыштіс, гырысьджыка тувччавны кутіс. Сэсся куст сайясын зэв-зэв вӧсньыдик гӧлӧсӧн кодкӧ сьывны кутіс: «Господи, иже пресвятого твоего дука». Ышловзис кодкӧ. Пыдісянь-пыдісянь ышловзис: «Божья матер, всек скорбящик радосьт, сет туй выв ичмоньыслы кузь нэм да бур шуд».

Сувтіс нылыд.

— Коді нӧ сэні? Крещенӧй абу?

— Тэ дорысь ӧд дас пӧв крещенӧйджык жӧ!

Мыччысис куст сайсянь дзор тоша чужӧм. Петіс странник модаа морт. Пӧрысь нин сійӧ, сӧмын чужӧмас чукырыс этша на. Сідзи и ворсӧ вирыс. Неуна кусыньтчыштӧма, быттьӧ пӧрысьлуныс юрсӧ мулань кыскӧ.

— Кытчӧ нин бур ичмоньыс мунӧ? Татшӧм енмӧн сетӧм лунсӧ весьшӧрӧ воштӧ? — Небыдика-небыдика юаліс странникыд кашкигтырйи.

— Тэ нӧ ачыд, бур дядюшкаӧй, ен милӧсьтӧн кытчӧ татшӧм пӧсь лунас мунан? — Ещӧ нин мавтан кывйӧн юаліс нылыд.

— Ок, пӧрысь лыясыдлы эськӧ пӧсь лунъясыд зэв лӧсялӧны да, талун тай енлӧн-господьлӧн вывті нин пӧсь-а. Менам кевмысьӧмла енмыд сетӧ мича лунъястӧ йӧзлы, бур кӧрым тӧв кежлӧ лӧсьӧдны... Ерусалимсянь, Ерусалимсянь, бур ичмоньӧй, ме локта, — сӧрӧ странник. Ачыс эськӧ М. сиктысь некытчӧ эз и ветлы. — Гроб господень ордӧ ветлі. Эг дінас, ордас и ветлі. Дінас ӧд сӧмын грека йӧз ветлӧны, найӧс ордас оз лэдзны. Вайи святӧй гроб торсӧ да вежа васӧ. Татчӧ ен поштаӧн корӧмаӧсь йӧзыс святӧйторъяссӧ да, лои волыны. Ок, ёна ӧд тані «коммунистъяс» вӧсна енмыд лӧгасьлӧма. Весиг пӧ... Тэ, гашкӧ, «коммунист» рӧдысь жӧ да? — повзис странникыд.

— Ен мед видзас сэтшӧм страсьтысь!.. — зэв паськыда чӧвтіс куим пӧрйӧ куимысь пернапас нылыд. — «Коммунистъясыд» ӧд Киевсяньыд подӧнтӧ оз локны. Ещӧ татшӧм жар лунъясад.

— Киевсянь?.. Подӧн?.. Мыйла нӧ ветлін?.. Мыйла нӧ подӧн? — букышӧн видзӧдліс ныв вылӧ.

— Святӧй водала. Новлӧдла деревняясӧ.

— Но... сідзкӧ тай тэ ас морт, — веськӧдчис тушаыс странникыдлӧн. — Фу, кутшӧма копыр видзӧмысла мудзи. Кытчӧ нӧ мунан ӧні?..

— Ме М. сиктӧ. Корӧмаӧсь пӧ тай да. — Ылӧдіс нылыд.

— Мыйла корӧмаӧсь?.. Коді?.. Ме вывті тэнӧ?.. Ме талун на сэсянь петі.

— Ме ог тӧд, корӧмаӧсь пӧ тай-а. Киевса угодникъяслӧн пӧ ва колӧ налы. Сэсся пӧ ныв гӧлӧса сьылысь колӧ.

— Ме вывті тэнӧ?.. Ме бергӧдча тшӧтш... Петкӧдла ме налы гаж. Ме вывті мӧд ковмис.

— Мун кытчӧ мӧдӧдчӧмыд, — шуис нылыд.

— Ме бара тэныд. Регыд кевкнита, кутан кӧ зэв ыръянитны.

Видзӧдліс нылыд странник вылӧ. Ёнкодь пӧ мортыд, ог пӧ венны вермы — мӧвпыштіс. Эз лысьт паныд кыв нинӧм шуны.

— Ме ӧд ылӧдлі тэнӧ, — веськыда нин висьталіс нылыд.

— Дерт, ылӧдлін!.. Ме вывті мӧд морт!.. Петкӧдла ме налы, петкӧдла! Кӧні кристос кок помнас абу вӧвлӧма, сэті петкӧдла!

Пузис ёна странникыд. Став вирыс чужӧмас кайис, синъясыс весиг гӧрдӧдісны.

— Кыдзи тэнад нимыд? — зэв лёка горӧдіс ныв вылӧ.

— Анна, — важ ног мавтан кывйӧн шуис нылыд.

— Лоан Марья!.. Божья матер нима. Мунам да, тэ кутан сьывны вӧсни гӧлӧсӧн, ме кызӧн. Сьылам зэв уна молитва. Кутшӧм ён морт да, та вылӧ сетчӧмыд.


ІІІ.


Воисны ӧти кывйӧ. Странниклы окота лои повзьӧдны йӧзтӧ да, Анна нима Марьякӧд муніс сиктӧ пыдди видзьяс вылӧ, йӧз уджаланінӧ.

— Святӧй водаыд эм сулеяад.

— Кысь нӧ татшӧм пӧсь лунъясӧ святӧй водатӧ сулеяын видзан. Дукмас ӧд.

— Дерт, сідз. Шорысь босьтам. Матын нин.

Воисны видзьяс вылӧ. Странник бара гӧрбыльтчис. Ӧти видз вылӧ сувтісны куртысь нывбабаяс дінӧ, заводитчисны сьывны стихъяс. Сэтшӧм мисьтӧма сьылӧны, быттьӧ кывзан да, яйтӧ чеплялӧны зэв ичӧтик чепӧльясӧн. Друг странникыд веськӧдчис. Синъясыс югнитісны. Сьылӧмысь дугдіс. Кияс вывлань лэптіс. Юрнас пыркнитіс, шутов-шатов быдсӧн мунлі.

— Ой, ой бара нин еннога Иваныдлы вежа лолыд пырис. Аддзанныд, спинаыс веськалі, — повзисны нывбабаяс.

— Кыланныд, ті, грекъясӧн юр вывтіныд тырӧм йӧз! — Шенасьны да горзыны кутіс «еннога» Иваныд. — Ме кӧсъя нин вӧлі тӧлӧдз эновтлыны тіянӧс, да кевмысьӧй талы, мӧд божья матерлы. Тайӧ менӧ бергӧдіс тіянӧс мездыны. Юрбитӧй, юрбитӧй ставныд, пидзӧсчаньӧн. Тіян сиктныд ва пиӧ вӧйӧ, ваӧн тырӧ... Татысь став ен тӧдтӧм йӧзыслы лоӧ мунны Питерӧ да Мӧскуаӧ. Сэтысь татчӧ ва улысь петӧм бӧрын енногаясӧс ваясны. Шуӧй лэптыны вичко, шуӧй сетны миянлы мыйкӧ, донаджыктор. Кыланныд, кыланныд, кыланныд! — унакодь на ещӧ висьталіс еннога Иван, висьталіс гӧлӧс сибдытӧдзыс.

Вель уна йӧз видзьяс вылысь чукӧрмисны сы дінӧ. Ставныс заводитісны пидзӧсчаньӧн юрбитны.

Шонді воис лэччандор. Уси лысва. Кос турун коли курттӧм.

Со кутшӧм дивӧяс вермӧны лоны Кулӧмдінсянь неылын сиктъясын.

Ок, эськӧ босьтны кузь леторос да сэтшӧм бура «велӧдны» сьывны бур сьылысьясӧс, медым Анна нима Марьялӧн гӧрд галанка кодь чужӧмыс лои омӧлик кушман кодь увланьӧ йывнас да еннога Иванлӧн пӧрысьлуныс збыльысь муланьӧ юрсӧ кыскис, медым вунӧдісны став «бурсьылан» кывъяссӧ да «бурсьылысь» модасӧ.

Public domain
This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States prior to January 1, 1929. Other jurisdictions have other rules. Also note that this work may not be in the public domain in the 9th Circuit if it was published after July 1, 1909, unless the author is known to have died in 1953 or earlier (more than 70 years ago).[1]

This work might not be in the public domain outside the United States and should not be transferred to a Wikisource language subdomain (or as a file it should not be migrated to the Wikimedia Commons) that excludes pre-1929 works copyrighted at home.


Данная работа, впервые изданная до 1929 года, находится в общественном достоянии по законодательству США, и может быть опубликована здесь, в мультиязычной Викитеке. Но эта работа не может быть опубликована в национальной Викитеке, которая должна подчиняться законодательству России, т. к. работы этого автора (за исключением изданных до 7 ноября 1917 года) пока не вышли в общественное достояние в России. Этот автор умер в 1971 году, соответственно эта работа выйдет в России в общественное достояние в 2042 году.

The author died in 1971, so this work is also in the public domain in countries and areas (outside Russia) where the copyright term is the author's life plus 50 years or less.

PD-US-1923-abroad Public domain in the United States but not in its source countries //wikisource.org/wiki/%C2%AB%D0%91%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D1%8B%D0%BB%D1%8B%D1%81%D1%8C%D1%8F%D1%81%C2%BB_(%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)