Колхозонь эряф/1936/02/Ефкс, кона ульсь

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1936), № 2 (32) Март-Апрель ков edited by Купряшкин Т., Бебан М. А.
Ефкс, кона ульсь by Безбородов, Михаил Ильич
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Мокшэрзянь АССР-нь писателень союзть правлениянц органоц. Лисеньди вейхксоце кизось, кафта ковти весть. — № 2 (32) Март-Апрель ков, 1936 киза. — с. 8—14
 
[8]

М. БЕЗБОРОДОВ

 
Ефкс, кона ульсь*)[1]

„Мес тячи, атяй,
Тон аф весялат?
Ефкст аф азондат,
Морот аф морат?
Мес тячи, атяй,
Улоця нолдаф,
Кода акша лов
Шамаця олаф?
Али од пинкця,
Тонь мялезот ляць,
Али седицень
Токазя иляць?“
Тяфта кизефнихть
Кузь—атянь эса,
Эсь уноконза —
Ембла иденза,
Конатненьди сон
Лама корхнекшнесь,
Ефкскат, моронят
Теест ёфнекшнесь.
Азонкшнезя сон,
Кода мокшетня
Эрясть инголя —
Сиря пингоня.
Кода моданкса
Баярхнень каршес
Мокшаэрьзятня
Тюренчнесть марса.
Мокшетнень колга
Кармай корхтама,
Трнай вайгялец,
Нльня аварьди.
Ялгай, аварьдят
Кда мокшетнень
Эряфснон колга
Содама кармат.
Эх, иднят, идьнят.
Ембла лефкскянят, —
Корхтай Кузь—атя, —
Мес вексь нюрьхякня?

[9]

Аф весялан сяс:
Векозя етни.
Иднят, — седизя
Шавомда лоткси.
Эх, лама нужат,
Иднят, няендень,
Лама векозон
Лов—ведь кялендень,
Комсь кизоняста,
Кодгемонь кизос
Покань козяньди,
Козялянь пизос.
Цебярь цералень...
Эрямя ашса...
Ламоксть утцекшнень
Шава паксяса.
Аф эсь мяль вельдя
Оцта урьвяянь,
Кода корхнекшнихть,
Иднят, урмаянь.
Кармасть шачема
Монцень иденя...
Курок ашу шись
Нужас кильденьзя.
Эсь лацон яксесть
Плотонь панема,
Коста сивочнесть
Стадань ванома.
Кулеви кайги,
Мушконь локшосна
Оцю вирь ваксса,
Кели паксяса
Токави седись,
Аварьдемась сай,
А козясь пинесь
Рахси ха-ха-хай!
Стака эряфста
Степка, Сибирьга
Срацть, явонцть эздон
Оцю иденя.
Эстонь пиньгоня
Афи няйиня...
Стакаста, иднят,
Эряфть кялиня.
Емблать кельгиня...
Кувать мархтон ульсь,
Кода брадонза —
Нужать каршес тюрьсь.
Марса шавомя,
Коза саты вийсь,
Станя кирьдемя
Эряф — пара ши.
Ламоксть лов прашенць
И пизепт пизьсесть,
Наротти учевсь

[10]

14-це кизось“, —
Коневсть атянять
Сиря сельменза,
Путердезь шудесть
Сельмя веденза.
Авардезь иттня
Эсонза кардайхть,
Ожа пеняса
Сельмя ветть нардайхть.
„Лямботольхть эста
Тундань иляттня,
Ляйхненьди шудесть
Мутна ведьнятня.
Лопаясь вирнясь
Пижя лопаса,
Кармасть етама,
Паксяв сокаса
Велень эряйхня,
Сера видихня,
Кели лафтусост
Стакань кандыхня.
Моньгя церазя
Кармась сокама,
Тундань шиса эжтьф
Модать токама.
Молян мельганза
Касы мялезя:
Кода сокаса
Сокай церазя:
„Ну тятдень кизоть
Дацязень панцан,
Монць старастати
Аф пелезь канцан“ —
Тяфта арьсекшнень
Пижя паксяса,
Монць пижя розьнять
Кяцон капшаса.
А пижя розьнясь
Волнат кеподи,
Кода морянясь
Вишкя вармати.
Эх, увнась рознясь,
Морсесь нармоннясь,
Паксять уфсезя
Сетьмя варманясь.
Вай, лама эста
Цебярь дупт думсень,
Лама серода
Сексети учсень.
Исть ета эряфс
Мезь ульсь думандаф...
Вов мес, идьняня,
Шамазя олаф.
Аф од пингозя
Монь мялезон ляць,

[11]

Сон кунарки ни
Эздон кяшезь кяшсь.
Сюдуф кизотнень,
Иднят, шачемя,
Сянкса цебярьда
Кржа няемя.
Ланксонк арнекшнесть
Оцю азорхня,
Симонцть вердонок
Козя баярхня.
Вов сят кизотнень,
Мзярда думсекшнень,
Шавозь идезень,
Лядыкс церазень...
Аф маниль шинясь, —
Корхтай Кузь—атя,
Шудезня-шудесть
Вельхкска дуцятня...
Стирьнек, аванек,
Сокай алянек,
Сембя паксясольхть,
Паксянь тев ланксольхть.
Лядонцть велети
Сиря атятня,
Сиря бабатня,
Ембла шабатня.
Эрязда нароць
Паксяса покоць —
Тюжя розьнятнень
Товнясна почкоцть.
Ванан ош ширьдя
Арды алаша,
Ланксонза ломантть
Пиндолць палашоц.
Лафту ланксонза,
Ульсть пагононза,
Кедень кяскавса
Ульсть кагодонза.
Кармасть церькавста
Пайкнень шавома:
Тяфта эряскаць
Кулянь азома.
Фкя ломань лаца
Пряснон кеподезь
Паксяса нуйхня,
Модань сокайхня.
Ваныхть велети
Мезьгя аф няеви,
Мезенькса пайгонь
Вайгяль маряви?
Мярьголеть пажар
Велеть фатязе, —
Качамонц нароць

[12]

Афи няезя.
Сембень сельместа
Кяшевсь вельхксста шись,
Ласьки ломаньда
Пяшкоць паксянь кись.
Ласькихть алятьня,
Ласькихть аватня,
Сяда пяк ласькихть
Стирьхня, цератня.
Пуромсть велети
Пайгонь шавить ваксс,
Кона кяждонза
Кулять содамс макссь,
Ой! Война! Война! —
Кулезь пиленя,
Сельмя ведьняса
Пяшкоцть сельменя.
Вай, сяка шитнень,
Сяка недлятнень,
Кармасть панема
Войнав алятнень.
Кармасть шамома
Ошня, велетня,
Явсть сокай вийда
Кели паксятня.
Монгя, идненя,
Колазь седизень:
Веры войнати
Панезь идезень....
Вярьгя вайгяльса
Пешкоцть аватня,
Кармасть кулсема
Ризфти бабатня.
Колма кизот мольсь
Тя оцю вайнась,
Верса валондовсь
Сокаень модась.
Лоткасть касомда
Паксяв серотня,
Видиснон ильхнезь
Равжа порухня.
Кармасть лядома
Ошня кшифтема,
Кармасть ащема
Завоттня тевфтома.
Эста трудяйхня
Нолдазь вайгяльснон
Оцю азорть ланкс
Венептезь кяцнон.
Кармасть зрнама
Модать краенза,
Кармасть шерьхкома
Уськса стаенза.
Эста лиссть ланкти
Сембя трудяйхня,

[13]

Пряснон ланкс пяярьсть
Веры баярхня.
Трудяйхня тюрезь
Войнать лоткафтозь,
Кафта пря орелть
Прянзон комафтозь.
Коммунисттня мярьксть:
Минць азорхтама,
Лиякс эряма
Минь карматама.
Модать—сокайти,
Заводть—покайти,
Властть советтненьди —
Трудендайхненьди“.
Кода нармоттня
Тундань шинятнень,
Лиихть ширезнок
Вири, паксязнок, —
Станя салдаттня
Аеркс войнаста
Эрякацть куду
Ломань бойняста.
Кажнайть мялецоль
Куца покодемс,
Эсь ломань мархта
Корхтамс топодемс.
Фкя ков потмоста
Пяшкоць веленькя
Алянь вийняса,
Салдат лемняса.
Кармасть корхнема,
Кода явомат
Эсь нелькф паршихня, —
Козянь паксятня.
Эрь шиня пуромкст
Эста пуропнесть,
Модань тевть колга
Спорязь корхнекшнесть.
Лятьфтаса, пшкяць
велень козянькя:
— Осал, атянят...
Целак волянття...
Содамс эряви —
Вельхксса шкай ули,
Сембень, атянят,
Грехонькя улихть.
Аф пара тяфта:
Козятнень обжамс,
Ицнон анцемя
Ерасасть нолдамс.
Эрямс эряви
Кода атянькя,
Топоцьта улихть
Сембонь пеконькя.
Сиря валмуворкссь

[14]

Вов мезя корхтай:
„Осалонь арьсись
Сонць осалс токай“
Эста Семанясь
Комоць кяждонза,
Козять мяштенцты
Кундасть кяденза.
Лоткак, инекуй,
Пантк кели куркцень!
Саты нолякшнить
Пинень вайгяльцень!
Кода атяньття —
Эрямс ёратад,
А тейнек эряф
Тинь аф нолятад!
Сявсаськ моданттень,
Явсаськ паршиньтень,
Нельксаськ эрьхконттень —
Калу веденттень.
„Видеця, Сема! —
Ювацть ашуфня,
Етай кизотнень
Стакань кандыйхня. —
Тяфта велеса
Срафнезь козятнень,
Инь азоронь пинкть
Веронь потяйхнень.
Вай, лиякс шинясь
Эждема кармась,
Лия кожфкаса
Уфазевсь вармась.
Вельхксста яфодевсть
Равжа дуцятня,
Мазылгоцть идьнят,
Велень ульцятня.
Аньцек монь сюдоф,
Шава седизя,
Войнаста изь са
Ляды идезя.
Кевити киза
Тятдя топоць ни,
Вай, инь азоронь
Веры войнати. —
Вов тянкса тячи
Мон думазевонь,
Сиря седиса,
Ух, ризназевонь...
А тяни, иднят,
Дайте маттама,
Ефксозень эзда
Вандыс яфтама.
Етка пингя сай —
Пенц аделаса
Вай, лия эряфть
Моразь мораса...


  1. (* Редакциясь азонцы журналть лувиензонды, што Безбородовти ашезь няфтев поэмасонза Октябрьскай социалистическай революциясь, поэтсь сонь шорязе марс февральскай буржуазно-демократическай революциять мархта. Безбородовть лацонза лисеньди, што оцязорть ердамдонза меле „пряснон лангс пяярьсть вяры баярхне” эста, кда тянь тиезе аньцек Октябрьскай социалистическай революциясь.
 

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 50-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 87 years or less since publication for posthumous works (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse