Page:Колхозонь эряф 1941-02 22стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

20 Иван Франkо

 

тейть азондомс. Молян мон кати-кода весть эсь кафта цёранень мархта Тернополи ярмаркав. Минь инголенк мольсь тейнек аф знакомай аля рьванц мархта. Мирдец ащесь инголе озада и паньць алашатнень, рьвац озафоль фталу, озамать лангс, а синь ётксост шужярьса ашкотф и цебярьста сотфста ащесь оцю антф тува, конань ускозь ошу мимс, и тувось спокойнаста лихтезе усфста эсь лпнай пиле прянц. Саме Тернополи, ётнетяма рогачкать [1] пачка. Вдруг, ванан, рогачковай будкать ваксса ащи пожилой пання, кядьсонза кирди пиндолды пеель и таргай кувака чубук трубкаса... вов тяфтама кувака трубкаса! Аньцек сон няезе тува мархта усфть, эстокиге комотсь скомнять лангста и ювадсь, кода боцькаста:

— Лоткак, холоп!

Азорсь лоткафтозе усфть, а паннясь пееленц мархта нежедсь синь малазост.

— Мезе тяса ускат усфса? — кизефтезе сон кяжиста.

— Тува, проше ласки пана, — покорнайста отвечась азорсь.

— Да мон монцьке няйса, што тя тува, но кода тон усксак. А? Разве тон аф няйсак, што беднай жуватать постромкать эзда ёфсикс таргозсть пильгонза? А тон, нолапарь, а тон, юмаф-араф, дряй тон аф содасак, што аф мярьгихть тяфта муцямс беднай жуватать?

Азомок тянь, паннясь нежедсь тувоть малас и пееленц мархта керозень сонь лангстонза постромкатнень тяфта вишкста, што эряскодомбачк калечендазень тувоть пильгонзон.

— Марш полицияв! Должетт тонь наказамс кода эряви! — юватькшнесь неумолимай панць и тувонь освободительсь.

Холопсь ащесь усфонц лангса эвотьфста, кода шуфтомф, сон ушеткшнесь эняльдема кяжи панняти, штоба нолдалезе, но коста ни тоса, тонац нльне афи кулхцонды! Но холопть рьвац ульсь, кода няеви, сяда ёжу. Сон шарьхкодезе, кода тумс бедать эзда. Пока сонь мирдец тоса корхнесь неподатливай панть мархта, сон таргась повстонза якстерь руцяня, сюволясь сонь эсонза аф ламос, таргазень сонь ужестонза сотф 20 крейцерть (сон, пади, кафта шит пильгонь прамс работакшнесь и вачеда ащекшнесь, пока добувазень синь), тонгозень синь неподатливай паннять курмозезонза и ушедсь эста тяфта жа эняльдема тейнза марса мирденц мархта. Неподатливай паннясь аньцек тяни саворне ляпомсь и мярьгсь:

— Ну, весть простиндатядязь тинь и нолдатядязь свободнайста, но мяляфтость тянь куломозонт.

Тя приключениять ёткова мон эсь усфозень мархта молень аф ламда инголи, но мярьгонь цёратненди кирдемс усфть, иба мялезель няемс, кодама ули пец тя происшествиять. Учеме минь удобнай минута, мзярс тува мархта азорсь тага изь ёта


  1. Рогачкась — шуфтонь застава, коса сявондсть киге молеманкса и ошу продуктань ускоманкса налог, бта пошлина.