Page:Колхозонь эряф 1938-09-10 33стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
Захаронь Трофимсь 31


 

уполномоченнайхне синць сядынгольдень баярхт и лама тяфтама подлай васькафнемат. Кой-конатне кулхцонкшнезь кулаконь ня валхнень, кепсесть шум, и пуромкссь сраткшнесь.

Вракне йоразь срафтомс «Большевик» колхозть, конань пуроптоманцты Шаловсь, сире коммунистсь, комсомолецнень мархта, велень беднякнень мархта путсть оцю вий. Трофимсь пяк лездсь тя тевса комсомолецненди, но сяка пингоня виздсь, сяс мес сон нинге аф колхозниколь.

Тя пингста сявомок сон ушедсь алянц корхнема, штоба сон суваль колхозу. Сонь аляц ульсь середняк, кемоста верондась шкайти. Кода корхнесть велеса, сон ульсь васенце шкайнь кельгись. Васенда Трофимсь корхнесь тейнза, кода кевонди. Сон ашезь кулхцонда. Эста Трофимсь ськамонза сувась колхозу. Но тевонц сембе сяка ашезе кадонда. Кудса алянцты морафнесь книгат, газетат, вихца сявондезе морафтома куду. Но аляц сембе сяка содась сонцень. Трофимть седисонза тя ащесь оцю ризфокс, люпштась мяштенц лангс, кода оцю кев. Трофимсь онцтонзовок тюрсь сембе вийсонза, штоба прафтомс лангстонза тя сталмоть. «Архтака корхтак башка эряйть мархта колхозть колга, кда тонцень аляце нинге ашезь корхтав*, — арьсесь Трофимсь. — Васендакиге получат отчет: «Архт, цьорай, тядяцень лямонь пидема тонафтт», али «Шуфта эсь кичкоронц аф няйсы», а кда тя аф саты, нинге прибавасазь: «Пракста, цьорай, шамазт лаподеть. Афи визьдят корхтамаценге. Тонь тонцень нинге аньцек фкя пильгце колхозса». Тяда меле хоть кяшк шамацень и ворьгодть тя маластонга.

Но Трофимсь надиясь эсь вийнзон лангс. «Вдь крышаста путняй ведь каплятне мярьголеть йофси вийфтомнят и то пингонь йотазь синь могут пялемс варя калгода кевть пачк, а мон комсомолецан, вийдон лама и обязательна откстоптса алязень прянц», — арьсекшнесь цьорась.

* * *

Трофимсь тя веня вестенге ашезь сргозькшне и удось ламос. Шовдава кульсь тядянц вайгяленц. Сон ащесь мирденц ваксса, конац кодась карьхть, и пеняндакшнесь тейнза.

Трофимсь тийсь пря удыкс.

— Ломаньда визькс. Мярьгихть, ашезь кирдев-кардав цьорасна. Мизе прянц антихристтненди. Вдь тона шиста инксонза сави отвечамс. Мон вдь тейть мярьгондень, што тяк кад пяк воляс, кошяряк озондома, тяк ноля читальняв — шайтан куду. Коршунонь цьорать аф парсь лонадельхце, трьхконь-трьхконь сязендельхце, сон чорттненди мифтезе цьоразень ваймонц. Колхозуга сон васькафтозе, тяни тага комсомолкс арафтозе. Мес тяни, сире пине, местьке аф корхтат?! — кяжденза ивадсь бабась.

— Аш месть корхнемс зря. Оттненди минь аф указчиктама. Да хоть указовак, аф кулхцонттядязь. Монь мяльсон, Трофимсь виде тейнек корхни. И пинге ни кулхцондомс сонь. Саты, муцяфтоськ цьорать. Наверна, родной цьораньке кальдяв тейнек аф арьси, — бойкаста корхтась Захар атя.

Трофимсь кулезень ня валхнень и кенярдемать эздя комотелексоль вастстонза. Но сон кирдсь и учсь, мезе ули сяда тов.

— Тонга сяка чортсят! — тага ивадсь бабась. — Эрь, месендема?.. Синь тяни кафоннест, а мон ськамон, аф сяськовихть. Панемс кудста — ужяль. Да афи паневи. Хоть паневоза, аф эвфтьсак.

Кроватть ваксса, коса удось Трофимсь, стяда ащесь Мишкась, сонь йомла браткац и мстыесь шалхконц эса, авардсь. Сон кулезе, што тядяц йорасы панемс кудста сонь кельгома батянц, и йорась тянь колга куроконя пачфтемс тейнза куля. Бабась тусь ведьс. Мишкась курокста куцсь кровати Трофимть ваксс. Токазе валомне сонь боконц и авардезь тошкась пилезонза: «Тляфим патяй, а Тляфим патяй! Тядязе кудста йолатанза панемс. Моньге мальхтот сявомак“.

— Тят аварде, Мишка, мон аф паневан. — Трофимсь ашкодозе братканц и люпштазе лямбе мяштезонза. Кельксемок Мишкать, сон стясь, курокста щась-карясь и тядянц кядьста анась завтрак.

— Аш тейть завтрак, — кяжиста отвечась тядяц, — Арт колхозу ярхцама.

— Курок тоса карман ярхцсема. Марса ярхцамаське цебярь.

— Ну, и архт, архт! Листь кудста Весть пидемста ни пидек вярозень, аф эрь шиня.