„Мзярце шись ни
Увнай вармась?
Мзярце шись ни
Пиземсь суводы? —
Корхтай
Эстиенза Лаврась,
Суронь мянцезь
Шитне нь* лувонды.
„Аш ков молемс, —
Арьси Лаврась, —
Суви пиземсь
Вирьгя, пяксява. ”
Сякок течи
Сюци Каврась,
Мирденц эса
Юрхца — латала.
— Тята водя,
Лавруш, ялгат,
Няйса повоть,
Аф эсь янозт...
Монга сотца,
Кода панда
Люпштай колхозсь
Лафту лангозот.
Аш месть тиемс,
Е тасть* пинкне...
Аф минь прясонк
Тефне арьсемат.
Кельмя калмос
Ни вдь кинкя,
„Шкайти“ максомат.
Фана попскя
Енда машць ни,
Сонга грехти
Пильгонц тонгозя
Ох, и ломатть...“
— „Лоткак, соньгя
Калхозсь пондазя!“
Лаврань потмоц
Пяшкся толда,
Аф кирьфтави
Кавра бабати,
Конань векоц
Уленць ордатф...
Кржа кельги
Осалть шабакска.
Лама корхни
Лаврась попти:
„Колхозникне
Тядде шавомат!
Мани шитнень
Якстерь толти,
Перестост
Сьоротне максомат”.
Вов мес Лаврась
Учси манить,
Вов мес авац
Сюци эсонца.
. . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . .
Ляды шись ни
Пиземсь шави.
Курок коськихть
Вальмять ливсенза...
Кундась вармась
Туча крайти,
Лофца лангокс
Менельть штафтозя.
. . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . .
Моли тракторсь
„Колхоз Майти”
Шинясь копонц
Валца архтозя.
Сргозсь Лаврась,
Нылхтай эвоць —
Тракторть сталмоц
Кудонц шерфтезя,
Мяштенц ланкс
Путозя каденц,
Кяжда ваймонц
Потму т а ргазя*.