Колхозонь эряф/1935/04/Хамелеон

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1935), № 4 (22) Апрель ков edited by Илькинов И. Д., Бебан М. А.
Хамелеон by
авторсь: Чехов, Антон Павлович, мокшекс ётафтозе: Аф содаф (аноним)
Колхозонь эряф (Колхозная жизнь). Мокшень литературно-художественнай и общественно-политическай журнал. Мокшэрзянь АССР-нь писателень союзть правлениянц органоц. Лисеньди кавксоце кизось, эрь ковти весть. — № 4 (22) Апрель ков, 1935 к. — с. 20—21
 
[20]
Хамелеон[1])
А. ЧЕХОВ
 

Базаронь площадть ланга моли полицейскай надзирательсь Очумелов од шинельса, кядьсонза канкскя. Мельганза аськоляй рыжай городовойсь сифтем мархта, кона прява пяшкодьф конфисковандаф крыжовникса. Перьф пяле аш кашт моли... Площадьса кивок аш... Лавкатнень и кабакнень панжада кенкшсна ваныхть шкайнь ужеть лангс. Нолдаф мяльса, кода ваче куркт; синь вакссост аш нльня анцинятка.

— Так тон сускат, окаяннай? — кули вдруг Очумеловсь. — сьорат, тясть нолда сонь! Тяни аф мярьгихть сускондомс! Кирьдесьт! А...а!

Кулеви пинень пиже вайгяль. Очумеловсь ваны шири и няи: Пичугин купецть пенгянь складстонза, комотнезь колма пильге лангса и меки ванондозь, арды пине. Мельганза цани ломань ситцевай крахмальнай панарса и апак пункстак жилеткаса. Сон ласьки мельганза и, ронгонц инголи комафтозь прашенды мастору и фатнесы пинеть фталда пильгень лапада. Маряви омбоцеда пинень циняма и вайгяль: „тясть нолда!“ Лавкатнень эзда эвондакшихть удоф шамат и курокста пенгянь складть перьф, кода бта мода потмоста касозь, пуромсь толпа.

— Ульма беспорядка, ваше благородия!.. — Корхтай городовойсь.

Очумеловсь тии пяля оборот керши шири и аськоляй толпати. Складть ортанзон ваксса, няйсы сон, ащи вяре азф ломаньць апак пункстак жилеткаса, и вяри кепедьфста види кяденц, няфнесы народти веры суронц. Пялес ирецта шаманц лангса кода бта тяштьфоль: „норак, мон сязян тонь кядьстот, шельма!“ Ды и соньць сурське ащи бта победань знамения. Тя ломаньтть Очумеловсь содазе — Сон золота тевонь мастрясь Хрюкинць. Толпать кучкаса, ингольде пильгензон рашкокс келептезь и марнек теланц мархта трнатозь, ащи модать лангса соньць скандалонь муворсь — акше борзай пине лефкс оржа нярь мархта и копоренц лангса тюжя пятна мархта. Аварьди сельмензон эса няеви лажнама и пелема.

— Кодама тя случаень коряс тяса? — кизефни Очумеловсь, толпать потмос яцема шовор. — Мес тясотада? Тя мезеньди тон сурть?.. Кие ивадькшнесь?

— Молян мон, ваше благородия, киньге аф токсеса... — ушедсь Хрюкинць, мокшенда потмос козондозь. — Пенгянь колга Митрий Митричть мархта, — и вдруг тя юмаф-арафсь аш мезеньксонга сурда... Тон монь извини, мон ломанян, кона работай... Работазе, монь мелкай. Катк тейнь пандыхьт, сяс мес тя сурозе монь, шять недяля афи шерхтеви... Тя, ваше благородия, законцовок аш, штоба тварьть эзда кирьдемс... Кда кажнайсь кармай сускондома, то лучи афи эрямс светса....

— Хм!.. Ладна... — Корхтай Очумеловсь Строгайста; соньць козы и якафни сельме понанзон эса. — Пара... киньне пинесь? Мон тянь тяфтак аф кадса. Мон няфтьса тейнть, кода пинетнень нолямс! Пинге ни шарфтамс мяль тяфтама баярхнень лангс, конат аф йорайхьт кулхцондомс постановлениятнень! Вов штрафовандасазь сонь, мерзавецть, эста сон содасы, мезе стамсь пинесь и лия юрги жуватась! Мон тейнза няфтьса Кузькать тядянц!.. Елдырин, — корхтай [21]надзирательсь городовойти, — содак, киньне тя пинесь, и тяштть протокол! А пинесь машфтомс эряви. Тянивок жа! Сон ульма пялязь... Киньне тя пинесь, кизефнетядязь?

— Тя, тейнь-арам, Жигалов генералть! — Корхтай кати-кие толпаста.

— Генерал Жигаловть? Хм!.. Каяка, Елдырин, лангстон польтать... страшна, конашкава пси! Тейнь-арам — пиземда инголе... Вов мезе аньцек мон аф шарьхкодян! Кода тон тейнза сусковоть? — корхтай Очумеловсь Хрюкинтти. — Деряй теенза сатови сурце? Сон йомланя, а тон вдь вон конашкава оцюват! Тон, ульма, карайть сурцень эскса а тоса и сась прязот идея, штоба норгомс. Тон вдь... Содаф народсь! Мон содатядязь тинь, шайтаттнень!

— Сон, вашеблагородия, цыгаркаса нярезонза рахсемга, а сон (пине лефксь) — аф йоньфтома и цяподезе... Юмаф-араф ломаньць, вашеблагородия!

— Васькафнят, крьвой! Ашить няя, так, мезеньди, мля васькафнят? Сон, благородиясь, йоню баярсь и шарьхкоди, кда кие васькафни, а кие — виде мяльса, кода шкайть инголе... а кда мон васькафнян, так катк мировойсь[2]) кочкасы. Сонь законцонза азф... Тяни сембе ровнат... Монь моньцень брадозе жандар... Кда мяленьте содамс...

— Лоткак тянь колга корхтамда!

— Аф, тя аф генералонь... — кеместа арьсезь пшкядсь городовойсь. — Генералть тяфтамот аш. Сонь больши най лягавайхть...

— Тон тянь лац содасак.

— Мон моньцке содаса. Генералть пиненза питнихьт, породистайхьт, а тя — чортсь содасы мезе! Аф пона, аф няемс мезе... Эхерь нильготькс... И тяфтама пине кирьдемс?! Коса жа тинь йоненьте? Повоньдяряль тяфтама пине. Петербургса или Москуса, то содасасьт мезе улель ба? Тоса афольхт ба вана законц, а эстакиге — тят лякс. Тон, Хрюкин, кирьдеть эздонза кальдявкс и тя тевть тяфтак тят кадонда... Эрявихьт тонафтомс! пинге ни...

— А шять, и генералть... — арьсекшни кулевиста гордовойсь. — Няренц лангс сонь апак сьорматт... Ня шитнень сонь пирьфсонза тяфтама няень.

— Содаф, генералть! — Корхтай вайгяль толпаста.

— Хм!.. Щафтка, брат Елдырин, лангозон польтать... Мес бди вармась уфай.. Сузокстомонь... Тон вятьсак сонь генералти и тоса кизефтьсайть. Азсак, што мон муйня и кучиня... И азк, штоба сонь афолезь ноля ульцяв... Сон, шять, питни, а кода эрь тувось кармай навсема шалхкозонза цыгарка, то кувац ли гастямс. Пинесь — нежнай жувата.. А тон, болван, нолдак кядьцень! Аш мезеньди дурак сурцень няфнемс. Тоньць виноватат!..

— Генералть повароц моли, сонь кизефтьсаськ... Эй, Прохор! Сака, милай, тяза! Варжаксста пинеть лангс... Тиньне?

— Думандать! Тяфтамот минь мзярдонга ашельхт!

— Кизефнемска тяса ламос аш месть, корхтай Очумеловсь. — Сон — юрги пине! Аш месть тяса ламос корхнемс... Кда мярьгень, што бродячай, и лисеньди бродячай... Машфтомс, вот и сембе.

— Тя аф минь, — поладозе корхтаманц Прохорсь. — Тя генералть брадонц, кона сась ня шитнень... Миньнесь аф охотник борзайхненьди.. Брадоц сонь охоч...

— Ды деряй брадоц сонь сась? Владимир Иванычсь? — Кизефнесы Очумеловсь, и сембе шамац валовсь кенярьдьф пеедемаса. — Ишь тон, господи! А Мон афи содайня! Инжикс сасьт?

— Инжикс...

— Ишь тон, господи... Скучендась братканцты... А мон вдь афи содайня! Так тя синь пиннясь. Пяк радан... Сявк сонь... Пиннясь аф калдяв... Отькорь стама... Цап тянь сурда! Ха-ха-ха... Ну, мезе трнат? Рррр... Рр... Кяжиякши шельмась... Лефкскяня...

Прохорсь серьгядезе пинеть и тусь мархтонза пенгянь складть эзда. Народсь рахай Хрюкинтть эса.

— Мон нинге пачкодян тейть! — гразяй тейнза Очумеловсь и, шинель полонзон пякстама шовор, тусь эсь киганза базарнай площадть ланга.


  1. Хамелисонць — Нетьказонь (ящерицась) порода, эряй Африкаса. Хамелеонть кедец курокста полафнесы эсь пиже-сянгаря тюсонц, мзярда тя эрявксы природать тюсонц коряс.
  2. Мировойсь — лиякс мировой судья, местнай судья, кона кочкси йомла тефт.

1884.


 
  This is a translation and has a separate copyright status from the original text. The license for the translation applies to this edition only.
Original:

This work was published before January 1, 1929, and is in the public domain worldwide because the author died at least 100 years ago.

Public domainPublic domainfalsefalse

Translation:

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • it was anonymously published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • it was anonymously published before January 1, 1946 (more than 50 years ago from 1/1/1996).

This anonymous or pseudonymous work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term of anonymous or pseudonymous works is 88 years or less since publication.

Public domainPublic domainfalsefalse