Колхозонь эряф/1940/09/Ёфкс кшнинь нярь бабать колга

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Колхозонь эряф (1940), № 9 Сентябрь edited by Игнатьев Г. А., Дурнов Ф. С.
Ёфкс кшнинь нярь бабать колга by Лушкин, Николай Васильевич
Колхозонь эряф. Эрь ковонь литературно-художественнай и общественно-политическяй журнал. Мордовскяй Советскяй писателень союзть органоц. — № 9 Сентябрь 1940. — с. 37—50

[37]

Н.  Лушкин

Ёфкс   кшнинь   нярь
бабать   колга

Веле песа, панда пряса
Эрясь цёра фкя кудняса,
Эрясь стане, ашусь кода:
Витцесь сёра, соксесь мода;
Сёрось шачсь, иль прокс изь шаче —
Кизось тейнза ульсь вача,
Сяс мес цебярь модась ряц
Повондсь козялятнень кядьс.
Кодак тялонь шитне сашендсть,
И ловсь модать лангу прашендсь,
То эрь шиста, то ши ётазь,
Якаль вири сон охотас,
Штоба лямбе кизоть самс
Кода-кода эсь прянц трямс.
И эрь тялонда сон стане
Якаль вири. Лемоц Ваня.

 
*  *  *

Весть од ловня аньцек прась,
Сон охотас щась-срхкась.
Сявсь дуганя и стрелат
(Эста ашельхть ружият).
Аньцек виреть фталда лиссь
Валдонц мархта тялонь шись,
Тусь сон кудста. Пачкодсь вири
И вот арьсесь сяда шири
Молемс. Сон сувась кузналу
И тусь савор сяда фталу.
Шись туцяфтомоль: ульсь валда.
Шуфттне пиндолдсть. Вярде, алда
Мазопнезень коста повсь
Шуфттнень лангаст педентьф ловсь.
Моли. Пачкодсь яннянь ваксс.
Ваны — ётай дикай тракс.
Эци сон добычать шири,
Йотксост вастсь най таки кири;
Няйсы, вастсь аф оцю лядсь,

[38]

И ловть лангс валомне мадсь:
Целясь — яду пе стрелац
Траксть бокс веры васта кадсь,
Комотсь вишкста токаф зверсь,
Мяштенц эзда шудесь версь.
Ванясь кинзон апак катт,
Тага аноклась стрелат.
Ламос арнесь шуфттнень алга,
Штада вастова, кузналга —
Сяка сяскозе траксть ядсь,
И сон ловть лангс кулозь мадсь.
Ванясь афи ваны мезьге,
Аньцек ласьки кинзон эзга.
Ваны — мадозь ащи зверсь...
Пайдек эряскодозь керсь,
Яфодсь. Эрьхтезе сонь бокс...
Кулси зверсь ни... кулось прокс.

 
*  *  *

Зверть лангс Ванять мялец касы,
Мялень касозь сюдерясы.
Арьси Ванясь: „Куду тумс
Сави, штоба уски мумс.“
Ся пингть сяда лямбондсь венельсь,
И туцяса вельхтявсь менельсь;
Марнек кяшевсь валда шись,
Тяни трудна вешемс кись.
Ушедсь варманя срхкама,
Кармась алу ловня прама,
Китнень вельхтязень ни ловсь.
Ваны Ванясь сей и тов —
Аньцек сери эчке шуфтт
Няи ряцок фталу туфт.
Вирьса удомска аф пара,
Вачсь ни пекоцка кунара;
Тевоц Ванять ёфси повсь —
Молемс аф содасы ков.
И сонь мялезонза лядсь,
Што ни малаткшни илядсь.
А иляденди ни вармась
Ловть уфама вишкста кармась.
Морай мора сон нужаста...
Синди тарад тоста, тяста...
Ванясь аньцек савор моли,
Сонць най арьси: „Куду што ли
Молян мон тя ширеть эзга“?
Шобда, сонць аф няи мезьге,
Моли, моли — станяк шуфтт

[39]

Аньцек няи фталу туфт.
Карь потмонза пяшкодсть ловда,
Молемс стака, келес шобда:
Ашезь мув вирть келец, пец;
Вири сатозе сонь весь.
Ванцы Ванясь, аш ни тев;
Таргась сумкастонза кев,
Таргась зепстонза мсад,
Таргась ляпе мушконят, —
Тол крьвястеманза нят.
Арьси: „Тя вастть мон аф кадса“.
Кевнять эрьхтезе мсадса —
Толнят кевть эзда кифчядсть,
Но синь эстокиге мадсть...
Тага мушконят сон сязсь,
Кевнять эрьхтезе... Крьвязсть,
Коське таратт марняс марась,
Синь крьвястезень и арась
Эжендема толнять каршес.
Веньберьф толти таратт марсесь,
Якась савор толонц перьф, —
Сон изь мадонда веньберьф.
Варьхмодсь. Арьсесь тага тумс,
Штоба велети ки мумс.
Ламос якась виреть эзга,
Но изь му сон вирьста мезьге...
Молель тяни траксонц ваксс —
Соньге эрьфтезе. Най фкакс
Вирсь увнай, аньцек увнай
Да валомне ловня прай.
И сон аньцек шарфты ков —
Няи сери вирь да лов.
Ламос видеста ни моли,
Сонць най арьси: „Куду што ли?“...
Кеподезе прянц и „Нят —
Пешкодсь Ванясь, — вай, куднят!“
Тага пешкодсь виреть келес;
„Лисень велес! Лисень велес!“
Ванкстсь сон лацкас — кудта кафта,
Но аф веле. „Киннет тяфта
Ня куднятне?“ — арьси сон. —
„Коза тяфта лисень мон?“
Тусь синь малазост. Аш кашт
Моли. Куттне ульсть ни таштт,
Прясна боку ширемнят.
Арьси Ванясь: „Коста нят,
Кие путозень синь сей?“ —
Моли савор... Пешкодсь: „Эй!“ —

[40]

Кивок ашезь лись кудняста.
Арьси Ванясь: „Маряк, тяста
Тусть синь азорсна и кадозь
Кудснон или кудса мадондсть“.
Моли станяк куттнень лангс,
А стреланза анокт фланкс.
Вов ни ваксозост синь сась,
Фкя кудняти сон сувась;
Тя куднясь ульсь ёфси шава:
Ашель аля, ашель ава,
Но урядафкя сон ульсь,
Лямболь, уштфоль пянакудсь;
Эзем кудсоль, моркш ульсь кели,
Моркшть ваксс молеманц сон пели:
Кати-кие эряй тяса,
Вирь кучкаса, тя кудняса —
Аф содасы. „Кати-кит:
Цебярь ломатть иль бандитт?“
Но сон сяка тязк илядсь,
Щамонц каязе и мадсь.
Сиземати удомась
Ванять пряс пяк курок сась.

 
*  *  *

Сргозсь шобдава, мзярда
Од шись келес ульсь ни валда,
Сязентьф оронц щазе, карьсесь
И эсь пачканза коль арьсесь:
„Кие эряй тяфта тяса,
Вирь кучкаса, тя кудняса?
Коза азороц тусь тяфта,
Кивок мес иземань стяфта?“
Лиссь сон ушу, ваны... „Нят, —
Вдруг ювадсь сон, — гулянят!“
Эздост марнек лиендсть колма:
Оцю, ёмла, сяда ёмла.
Тусь сон эрязста стреланкса,
Лиссь, синь ащихть ловнять лангса.
Гулянятне аньцек няезь
Ванять, вири марса „тяезь“.

 
*  *  *

Арьси Ванясь: „Кудть аф кадса,
Тялоть ётамс тязк илядан;
Сай тундась, и прокс аф пелезь
Лямботь пачк муса мон велеть“.
И сон арьсесь вири тумс,
Штоба шавомс мезьге мумс.
Якась — мезевок изь шавов,

[41]

И срхкась сон куду шава.
Пачкодсь куду, тага тясот
Гулянятне. Кудбрясот.
Аньцек Ванять тага няезь,
Марса вири меки „тяезь“.
Лиезь срадсть синь виреть келес.
Арьси Ванясь: „Маряк, велесь
Прокс аф ичкозе ни тяста,
Вдь аш коста самс лияста“.
Меки тага сон кинява
Ся кудняв сась, конац шаволь
Станяк, но ульсь штаф-урядаф,
Сембось вастозонза ладяф.
Кудсь урядаф — касы мяльсь,
Аньцек ашель ярхцамбяль.
Арьси: „Рас урядаф кудсь,
То урядайсь ярхцамс путсь
Эстейнза, мярьган, мезьге“.
Ламос вешендсь сон кудть эзга,
„Шарондозе“ марнек кудть —
Мезьге аш, но пянакудть
Потмос аньцек савор ванць
И дивандазевсь Иванць:
Пяшксе тоса ярхцамбяльда,
Ярхцак, аньцек мезьда мяльце.
Ваня мезе эрявсь—таргась,
Ярхцась, кядьготнень урядась,
Тяда меле малость велясь
И крназевсь сон кудть келес.
Сргозсь шобдава мянь. Шаманц
Штазе ловса, азорть саманц
Кудса учсесы Иванць.
Вдруг сон вальмяняти ванць.
Иотай шитнень пингста коса
Ащесть гулянятне, тоса
Эздост тага ащесь колма:
Оцю, ёлма, сяда ёлма;
Ловнять лангса ащесть рядса.
Тихтедезевсть Ванять кядьса
И дуганясь и стрелась,
Но сякокс меки сон мрдась:
Аньцек лисемда сонь няезь,
Вири сембе марса „тяезь“.

 
*  *  *

Шарондома тусь вирть эзга,
Штоба ярхцамс шавомс мезьге.
Шарсь илядьс тоса сей-тов,
Шавомс мезьге ашезь пов.

[42]

Сась — урядаф сембе кудсь,
Тага уштфоль пянакудсь.
Ванясь арьси: „Коса пингстон
Азорсь? Мес старандай инксон?
Мес аф пови сельме пес,
Эздон што ли пели мес?“
Ламос, ламос арьсесь Ваня —
Арьсесь тяфта, арьсесь стане.
Тяни мялезонза лядсь
Тялонь велеса илядсь:
Стирень морось шудезь-шуди,
Мокшень цёрась ладяй нюди...
Кштирдихть, морайхть мокшень стирьхне,
Мархтост морайхть шары кштирхне.
Сембе мялезонза лядихть:
Кода марса тише лядихть;
Кода кайги мокшень морось,
Мзярда морай мокшень цёрась...
Тяфта арьсезь савор сась
Ванять пряс ни удомась.

 
*  *  *

Тяфта лама шида ётась,
Аньцек якаль сон охотас.
Аньцек Ванясь вирьста сай,
Самозонза пиди най
Кати-кие ярхцамбяль.
Кудсь мянь кадомска ужяль.
Арьсесь Ванясь кяшемс ковга,
Штоба азорть няемс. Ловга
Тусь сон видеста и лиссь
Штада вастс и шаролкс тись;
Сяльде меки сон мрдась,
Куду кяшендезне сась:
Кяшемс арьсесь сяда фталу,
Кудса эцесь моркшкять алу.
Тяни Ванясь сонць ни ванцы
Кие ярхцамбяльнять кандсы.
Цють изь пешкод Ванясь: „Вай“:
Панжевсь кенкшсь, валом сувай,
И, сувамок, моркшть лангс стясь
Фкя исяконь гулянясь.
Мельганза сонь кафттне фланкс
Ванондозь сувасть. Моркш лангс
Комотсть, мезе-бди тисть;
Гулянятнень эзда лиссть
Колма стирьхть, а вакссост кедьсна,
Кати-мезень сенем ведьсна,

[43]

Савор ярхцсесть кати-мезьда,
Копорякшнесть ведьснон эзда.
Стирьхне мазихть, ашельхть стапт
Модать лангса. Хоть и лама
Няендсь Ванясь цебярь стирьда —
Нятнень коряс афольхть кирде.
„Мезе тиемс?“ — арьси Ваня. —
Фатямс кедьснон, но куване?“
Пяярдемс решил сон ведьснон
И плхтамс синь гулянь кедьснон.

 
*  *  *

Ся пингть пянакудть синь уштозь,
Стирьхне. Ярхцамбялень пуштозь
Кедьснон моркш лангс сембе кадозь.
Синь работайхть — Ванясь мадозь
Ванондсь, месть стапт моркшкять лангса...
И вдруг венемсь сон стреланкса,
Комотсь... Пяярдезе ведьснон,
Вишкста фатязень синь кедьснон,
Апак ванонтт, кона кинь —
Толти яфодезень синь.
Стирьхне комотсть кедьснон инкса —
Эздост лядсть ни синь ся пингста
Аньцек ляпе кулунят.
„Тяни моннетяд, стирнят, —
Ванясь кенярдезь пшкядсь —
Поводе тинь Ванять кядьс!“
Стирьхне ёжефтома прасть;

 
*  *  *

Йожесна илять мянь састь.
Ванясь кода ашезь корхне,
Стирьхне азольхть хоть фкя валня,
Ванять эзда шарфнихть шири,
Сембе ваныхть аньцек вири.
Эрясть Ванять мархта тяфта
Лама шит ни, недля, кафта:
Станяк цёрать лангс аф ваныхть.
Шарьхкодсть сяльде, што аф мянихть,
Ванять мархта мирендасть,
Ванять цебярь шинза састь:
Тевса тейнза синь лездыхть,
Кудть штайхть, ярхцамбяльня пидихть,
Но угадясть кода тяза —
Мезьге Ваняти исть аза;
Мархтост эрязь курок сась
Афи марявозь тундась.

 
*  *  *[44]

Лямбе, тишесь панжи тяса;
Афи лоткси шуфттнень пряса
Нармонь морось. Марязь кизоть
Синьге. Вирьса кочксихть пизот
Шуфттнень прява, алга, лоткса,
Сиде тараткятнень ёткса.
Панжи сембось — тишень пес,
Таки ванондолеть вес.
Кинь аф касы мялец? Кати.
Но аф рады прокс тундати
Ванясь панжи вирть кучкаса.
Мес пяк пряц сонь нолдаф тяса?
Мес аф касфтсазь мяленц вирьхне?
— Вастса бокопт кафта стирьхне.
Сон пчкафнесь эсост ламос,
Но исть ту синь прокс пчкама, —
Ламос сярятькшнесть вастть лангса,
Сяда меле кулость. Кадозь
Ванять, акаснон синь сиреть,
Сяс аф кельгсы Ванясь виреть.
Ванясь ковга афи якай,
Седиезонза сонь стака,
Сембось тейнза пяк шорясь...
Но вов ётась тага горясь;
Ванясь тага вири якси
И стирть мархта меки рахси,
Якайхть калмоняснон лангс;
Стирть ни сявозе рьвакс.

 
*  *  *

Кодак сатнезень синь бедась,
Лама ётась шида, веда.
Пинге сталмонц ни юкстамс.
Но мес Ванять вирьста самс
Авац коськи? Най сон боком,
Рахсемдонга йофси лоткась.
Ванясь арьсезь сяка тев
Кизефнесы: „Коськат мес,
Кода перень синнеф мак?
Сонь ответоц сяка: „Стак“.
Эста лия Ванять пряс
Мяль прась: „Киньге кельги — сяс,
Мярьган, тяфта ронгоц солай,
Шамац эрь шиня сонь олай,
Весть сон цебярь васта вешемс
Арьсесь, штоба тоза кяшемс;
Корхтай: „Кие сай, мон ванца,
Марнек саф кяжезень пандса“ —

[45]

Цютькя кулевозь пшкядсь:
„Варжасы, тя кодам кядсь!“
Курмоштазе кеме клоконц:
„Курок тапаса мон боконц“.

 
*  *  *

Кудонголи кенкшкять эшксс
Ванясь фкя шиня вов кяшсь.
Ащесь, ащесь, но изь кирде,
Йорась тумс ни. Виреть ширде, —
Ваны — ломань сай кяшф пря.
Ванясь арьси: „Сак — учте“.
Ломанць сась ни, кудти пачкодсь,
Панжевсь кенкшсь и меки вачкодсь.
Ваны лазфова — и няи:
Сафсь тя — баба, бабать пряса
Няевсть сюрот. Мрьси: „Эрь,
Тяни сивсы шяйтанць“. Нярь
Няевсь кшнинь, мянь ваномс стака,
Сяс мес нярсь ульсь пяк кувака.
Ванять седиец пяк шави,
Учсы, бабась мезе азы.
„Сать тон тага, бабай, вай!“ —
Пешкодсь авац. — „Матт, стирькай! —
Кяжьяфтсь бабась, — или матте,
Сяка эряма аф катте“.
Вастти матозе сон стирть,
Ушедсь кода кяжи зверь
Потямс эздонза сонь вер.
„Вага месенди сон тяса“, —
Арьси Ванясь и стреласа
Целендазе лазфка пряс
Бабать. Комотсь вишкста сяс
Эземть лангста сон мянь шири,
И тусь вишкста ласькозь вири.
Ванясь бабать апак катт,
Ноляй эзонза стрелат.
Бабась няйсы, тевсь пяк пелькс,
И тусь лиезь виреть вельф.

 
*  *  *

Ванясь кяждонза мрдась,
Эряскодозь куду сась.
Аванц кизефнема ушедсь,
Коста сашендсь, коза тушендсь.
Кда кудоль, што ли пара,
Мес изь азонда кунара,
Штоба бабась афоль сав.

[46]

Ушедсь азондома авац,
Корхнесь Ваняти сон тяфта:
Эрянь сазорнянень мархта.
И минь шиньке фкя-фкя ётазь
Йотнельхть аньцек най работазь;
Эряме минь сембонь коряс
Сяда лац, но курок горя
Марнек веленяти сась:
Алда лиссь, иль вярде прась
Веленязонк кшнинь нярь баба,
Кона повсесь ёмла шабат.
Конат повондсть бабать кядьс,
Сятнень повселезень ряц.
Бабась „шароль“ шить и веть.
Лама пяярдсть сельмоветть...
Аф урядакшневоль кшись
Горять мархта. Тейнек шись
Бта валда афи ёряль,
Аньцек каннесь оцю горя.
Курок веленяти сась
Горять мархта сонць нужась.
Сон изь обжа аньцек кинь!
Курок няемазь сон минь,
И вов сась кудняньконь ваксс —
Сявомс ёрамазь слугакс.
Но миндейнек сяка веть
Щавазе кандсь гулянь кетть,
И минь ворьгодеме тоста;
Саме сей, и вага коста
Тага бабась минь мумазь;
Стирьхне эздонза юмасть.
Ваня, кда ни аф тон,
Мельгаст тулень ба и мон.
Бабась сашендоль эрь шиня,
Кода кяжи, кяжи пине
И мянь кода кяжи зверь,
Потнель эздонок сон вер.
Синь няк кулость... Мон илядонь
Аньцек живста; курок мадонь,
Няить, монга васта лангс.
Станяк сашендоль сон фланкс.
Азондомда афоль мярьге, —
— „Ожу! — пешкодсь Ванясь, — нярьда
Курок мон колдунть кундаса,
Веронь потяйть прокс пенц саса.
Аньцек аф муса мон, деряй?“
— Содаса мон, коса эряй, —
Пешкодсь авац: — Ва тя ширьса

[47]

Ули оцю варя вирьса:
Аньцек кафта пяли ватт,
Мзярда варяти суват.
Алу валгат, сяда меле
Тоста няят оцю веле.
— „А ся велесь тоса кинне?“ —
Кизефтезе Ванясь. — Минне.
Эрянь тоса. Тоза молят —
Васень кудса кизефтьсак:
Тоса сембонди сон содаф.

 
*  *  *

Мадсть синь. Шобдавась вов сась,
Бабать шавома срхкась
Ванясь азонтф варять шири,
Сон сувась ни шобда вири.
Виде, тоса оцю варя.
Арьси: „Мезьге афоль маря
Бабась. А то нинге пандсы
Потма пяльде варять. Ванцы —
Варять потмосонга валда,
Няевсь пяк алува пакся.
„Эздон тяни сон аф мяни.
Кода тоза аньцек тяни
Сяда курок тейне эцемс
И стреласа бабать ляцемс?“ —
Арьси Ванясь: „Прокс аф стака
Эцемс тоза“. — Пикс кувака
Курок понась. Вишкста калкс
Пиксть кувалма алу валгсь.

 
*  *  *

Ваны: тоса пакся кели,
Паксять тона бокса веле.
Арьси: „Пови бабать пряс“.
Вели мольсь, сувась кудняс,
Корхтай: — Шумбрат-эрят, щакай,
Коса идень повсись якай? —
— „Бабать мезенди?“ — пшкядсь. —
Сать тон, цёрай, бабать кядьс!
Тяса ули кшнинь нярь ава,
Ванды сей сон сай шобдава
Рана...ши лисема пингста
Лядыкс унокозень инкса“. —
— Монга пован бабать кядьс! —
Пешкодсь Ванясь. — Сон илядьс
Варчси оржа пе стрелать.
— „Шавомонза, цёрай, сать?“

[48]

— Шавомонза сань мон тяни,
Ванясь мярьгсь, — и сон аф мяни. —
Вешсь сон цебярь кяшем васта,
Кульсы, морайхть пяк нужаста:
„Ольксезь-явсезь ётнихть шитне,
Машнихть велеть эзда иттне:
Паксясь эрь кизонда штады,
Кивок курок аф иляды.
Сивсы, туй сон мяльс, аф туй,
Иттнень эса розькс сон нуй“...
Ламос кулхцонкшнесь сон стане.
Кизефтезе авать Ваня:
— Мес синь тяфта, щакай, морайхть?
— Синь нужада морайхть, цёрай,
Тейст ни кунара сась
Вачашись и сонць нужась.
Каннихть копорьсост сумкат.
Сяс и ольксихть. Цёрай, матт“ —
Тяфта корхнезь удомась
Ванять пряс аф курок сась.
Мадомстонза мярьгсь сон тяфта:
— Бабать самс монь тямак стяфта. —
Кодак варьхмодемась сась,
Кшнинь нярь бабаське сувась.
Ушедсь, кода кяжи пине,
Никссема. Тя коста шинесь
Аф минь ширдень? Косат, эй! —
Пешкодсь бабась, — листь скорей!
Тячи ярхцан лац мон тяфта:
Учсень фкя, а тяни кафта.
Ванясь лиссь и арась стяда,
Бабать фатязе кргада:
— „Мон тонь антте вов лиякс,“ —
Вачкодезе масторть ваксс.
Тага пешкодсь: — „Нулготькс, ватт,
Нльне фкяти уксондат!“ —
Но сон сонцьке пупордась,
Сонцьке бабать мархта прась.
Фкя-фкас кярьмодезь синь тяфта,
Тюрихть масторть лангса прафста.
Ванясь кирдьсы сонь кргада,
Бабась кирдьсы Ванять пряда
И сонць, кода кяжи зверь,
Ванять эзда потяй вер.
Ванясь шаркстсь и комотсь. Стяда
Бабать фатязе сон пряда
И ювадсь: — „Вов пеце тяса!“ —
Бабать эрьхтезе стреласа.

[49]

Сяськозе стреласта ядсь;
Бабась ёжефтома мадсь,
Куйкс кувалгодсь масторть келес.
Марязе тянь марнек велесь,
Каннесть казнет лама шит:
Медь и панархт, сивольхть, кшит, —
Всякайхть Ваняти коль макссельхть,
Ванять мархта ялгакс рахсельхть.
Весяласта ётнесть шитне,
Мянендсть воляс велень иттне,
Ласькондсть, морсесть кайги морот,
Кода велень оцю цёрат:
„Бабась няренц
Эса шовсесь,
Оржа нярьса
Иттнень повсесь,
Тяфта ярхцамс
Эрь шиня
Повсесь лама
Сон идня.
Тяни цебярь
Эряф сась,
Йотась велеста
Нужась.
Апак пелентть
Кудозт сак;
Морак, ваймак,
Трудендак!
Эряфоньконь эса
Перьсесь“...
Ванясь тяса ламос эрьсесь,
И сонь куду ашезь ноля,
Сяс мес макссь сон тейст воля.
Марнек тердезе народть
Фкя шиня сон. Сиресь, одсь, —
Пуромсть сембе и аф пелезь
Озсесть синь луганять келес.
Ванять инголет и фталот.
Ванясь стясь и корхтай: — Ялгат! —
(Сембе сразу стякшнесть стяда) —
Лама няеде нужада,
Тяни, няйсасть, цебярь шить...
Тейнть корхтан, ёмла итть, —
Кастад, киньге тяда ноля,
Конац колси марстонь волять.
А то тоса, мле, фатят,
Кда горясь сай. Тинь, атят,
Лацкас тонафтость иднятнень.

[50]

Кяденьтень жа (тясть юкста)
Йофси тясть кирне тинь стак,
Мархтост тапасть марстонь врагть!
Эста аньцек горясь ётай,
И нужаське фталу потай! —
Каждайсь горянц азомс ёрай:
— „Виде, виде корхтат, цёрай!“ —
Тяни мон „колдуттнень“ вярде
Молян кунцесайне нярьда!
Ванять варять тейс прважазь,
Сяльде варява сонь лихтезь;
Кельгозь палсезе сонь кажнайсь.
И вирьге сон курок сась
Ся кудняти, эрьсесь коса;
Сась сонь авац ащи тоса...
Ваны Ванясь — сон иль аф:
Сон аф сяряди — пчкаф.
Тяда меле ки синь мусть
Вели. Кафцьке тоза тусть.

 
1940  к.
 

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:
  • its creator fought or worked for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 74-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1950 (more than 74 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1950 (more than 74 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was first published outside the United States (and not published in the U.S. within 30 days), and it was first published before 1989 without complying with U.S. copyright formalities (renewal and/or copyright notice) and it was in the public domain in its home country on the URAA date (January 1, 1996 for most countries).
This work was in the public domain in Russia on the URAA date January 1, 1996, according to the Law 09.07.1993 No 5351-1 which was enacted on that date:

  • its creator fought or worked for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 54-year protection term was applied;
  • and the creator died before January 1, 1942 (more than 54 years ago from 1/1/1996), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1942 (more than 54 years ago from 1/1/1996).

The author died in 1941, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 82 years or less (if applicable), or the copyright term is 83 years or less since publication (if applicable).