ФОЛЬКЛОР |
Долгань чуда |
Кулось купецть рьвац. Куломстонза сон мярьгсь купецти: „Кинди платьяне ладяйхть, сянь сявк рьвакс“.
Куломдонза меле купецсь кармась рьвянь вешендема, но исть ладе аванц платьянза киндинге.
Ся пинкти кассь ни сонцень стирец. Весть стирсь щазень тярянц платьянзон и тейнза синь ладясть. Аляц кармась сонь рьвакс корхнемонза.
И стирьсь мярьгсь:
— Рамак ина тейне цебярь щапт.
Стирсь мезе мярьги, сянь аляц и рамай, и наряжазе стирть пяк цебярь щамса.
— Ну, нинге рамак долгань щам.
Аляц сянге рамазе.
Весть стирсь корхтай:
— Служафтт попть кядьста ранняй обедня и поздняй обедня, а сяльде и венцятама.
Купецсь тусь обеднянь служафтома. А стирец ся пингть ворьгодсь. Веть ласьки, а шить кяши. Ласьксь сон мзярс и кяшсь шуфтонянь алу.
Угадявсь оцязоронь цёрась денщиконц мархта и няезе стирть, но ашезь шарьхкоде, мезе тоса. Кучезе денщикть ваномонза, мезе тоса. Денщиксь тусь ванома, кодама чуда шуфтонять ала.
— Мон долгань чудан, — корхтай стирсь.
Сась денщиксь оцязоронь цёрати и корхтай:
— Стане-стане, мярьгсь мон долгань чудан.
— Архт кантк тяза.
Кандозе, сявозь куду и путозь башка комнатас.
Фкя времать оцязоронь цёрати савсь молемс сиделкас. Кармась кухняса штама сапоньца, а чудась кармась кизефнемонза: „Цёра, а цёра, коза тон ёрат молемс?*
— Ах, тон, долгань чуда, месть тон дразнят эсон?
И кармась стирть эса сапоньца пикссема. Тяда меле сон щась-карясь и тусь кштима.
А долгань чудась каязень долгань нарядонзон и щась шелковайхть, тердсь слуга и тусь сонга тоза.
Оцязоронь цёрась сембе стирьхнень ванозень, но тя стирть кодяма фкявок аш. Оцязоронь цёрась кизефнесы стирть:
— Кодама губернянь?