Ботанический словарь (Анненков)/Vaccinium uliginosum/ДО

Материал из Викитеки — свободной библиотеки

[371]Vaccinium uliginosum L. Фарм. назв. Myrtillus major (Bacc.) Болиголовь, Верголовь (Даль). Бойкій, Боцахи (Волын.) Бѣлоголовникъ (Вил. Гродн.) Голуби́ка, Голубица (Кондр.) Голубець (Мал.) и Голубель (Pall. Кондр. Арх. Сиб.) Голубичникъ (Новг.) Голубенка (Тв.)[1]. Гонобобель (Вел. Росс. Кондр.) Гонобель (Тв. Ниж.) Гонобобъ. Гоноболь (Новг. Пск. Твер. Олон. Пет.) Гонодобль (Моск. Желѣзн.) Гонобольникъ (кусты), Гоноболина (ягоды) Пск. Гонобой (Пск.) Гонобобъ (Моск. Сиб.) Гонолобъ. Головоболь (Вит.) — Дурника (Тамб. Смол. Ряз. Орл.) Дурница, Дурниця (Малор.) Дурничникъ (Вил.) Дурава (Мог.) Дураха (Ряз. Даль). — Лохина, Лохины, Лахачи (Малор. съ пол.) — Пьяника (Обл. Ум.) Пьяница ягода (Pall. Gmel. и др.) Пьянишница (Смол.) Пьянка, Водопьянка (Ляметр.) Пьянки (ягоды въ Новг.) Піяки (Малор. Рог.) Пьяная ягода (Тв.) — Синика (Русск. фармак.) — Русин. Глухи́ня. — Пол. Borowka Lochynia (Вил. Ков.) Łochynia, Łochacza, Włochynia, Pijanica. — Чешск. Brusnice bařinná, Wlochuně, Lochyně, Šlenka, Mechynka. — Луж. Pjeńčina, Zerjawe jahodki, Rěnca, Pjeńc, Rjeňca. — Самог. Bruknis, Wayworas (Ков.) — Латыш. Glahsenes, Sillenes, Reibenes. — Эст. Sinikad, Soo marjad, Halli kud. — Финн. Juolukka. Jaluka. — Корел. Юмой (Олон.) — Пермяк. Tschoet-latsch. — Вотяк. Кудумулю (Сарапуль). Черем. Tscheride. — Чуваш. Хая́ръ-сирлы, т. е. злыя ягоды, горькія ягоды. — Тат. Kuk-Tsia, Djer-Tschestek (Pall.) — Вят. Тат. Тырна-иликъ. — Качинц. Tulga. — Ламут. Dshit, Guikitsch. — Камч. Ningul. — Коряк. Linyal. — Курил. Enumu-Cutan (Pall.) — Манегр. Dschiktà, Midjikta (Мах. 188). — Ольчи Düssj’kta. — Гольды ámtaka, т. е. пріятная на вкусъ. — Груз. Селшави. — Имер. Момцви. — Нѣм. Moor-Heidelbeere, Rauschbeere. Bruchbeere, Jägerbeere, Kosbeere, Kronsbeere, der Kuhhecken, die grosse Sumpfheidelbeere, Trinkelbeere, Trunkelbeere. — Франц. Aireile fangeuse, Aireile des marais. — Англ. The Bog Whortleberry or Great Bilberry, Bog-Bleaberry. Прежде употр. въ медицинѣ. Въ Вост. Сиб. приготовляютъ изъ ягодъ спиртъ, а кустарникъ на дубленіе[2].

Примѣчанія[править]

  1. Всѣ назв. по синему цвѣту ягодъ
  2. Въ Малороссіи «це зілле пьютъ яко идутъ на ведмедя або на кабана тоді ні якій звіръ тобі нічого не зробить (Рог.)