Page:Колхозонь эряф 1940-01-2 111стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

богатырь 109

 

— Месть пупорят, арды лии сокол? Тяса ули оцязоронь цёра—богатырь. Минь люпштасаськ сонь кода карунь.

А богатырсь каршезонза отвечай:

— Тят фаленда, нечистай сила. Дай васенда тюрьхтяма.

Лиссть каршек тюрема. Кафксть яфодсь богатырсь байдеконц мархта, и вейхкса прянза куйть ляцсть.

Прдазень прянзон, пондонц седть алу, а алашанц тума прятнень алу.

Дежурнай братсна ашезь маре мезевок.

Шовдава оцязоронь цёрась корхтай тейнза:

— Брат, марять мезевок?

— Ашень маре.

— Цебярьста ётась весь?

— Цебярьста.

— Ну, пара. Дайте чайда сиптяма. Симсть сембе чайда и тусть прогулкас. Шоподсь шись, и сась рядсь ваномс оцязоронь цёрати эстейнза.

— Ну, братт тяда матодов тя веть тиньге. Тя веть тевсь тейнек кальдяв ули.

Каясь хрустальнай стаканц ведь и корхтай:

— Тинь ванода тя ведть лангс. Мзярда ушеды тя ведсь верыяма, тинь сонь пяярдесть и каяда чистай ведь.

Сась весь. Кемгафтува пряса куйсь лиссь кудстонза, срхкась алашанц мархта. Оцязоронь цёрась марясы — сай увф. Сон комотсь вастстонза. А брадонза матодовсть ся увфти.

Стясь сон скомнянц лангста — куйть пупордась алашац.

— Месть пупорят, арды, лии сокол? Ули тяса оцязоронь цёра—богатырь. Минь люпштасаськ сонь кода шееронь.

— Тят фаленда, нечистай сила. Давай васенда тюрьхтяма.

Стясть и тргадсть. Тюрсть, тюрсть, сязезень богатырсь куйть кота прянзон. Куйть илядсть нинге кота прянза, а богатырть ляпомсь байдекоц. Богатырсь и мярьги:

— Ну, нечистай сила, русскяй войскатне лияста ваймосихть. Давай миньге вайматама.

— Давай, — отвечась куйсь.

Лоткасть ваймама. Оцязоронь цёрась каязе кямонц ваймам шовор. Кямоть мархта зрьхтезе* кудть уголонц, сргозсть сонь брадонза и ваныхть: стаканць пяшксе верда. Пяярдезь ся ведть стаканцта, каясть эзонза свежай ведь, и байдексь калготкстомсь меки.

— Ну, нечистай сила, давай тюрьхтяма тага. Яфодсь богатырсь весть байдекса — куйть ляцсть кафта прянза. Яфодсь омбоцеда — тага ляцсть куйть кафта прянза. Яфодсь колмоцеда — куйть ляцсть ляды кафта прянза. Йордазень прянзон, пондонц — седть алу, а алашать прдазе тума прятнень алу. Сась куду.

— Братт, маряде мезевок?

— Маряме.

— Мезяма маряде?