Учтя мон; аньцек сак
Противондама сяда пяк аф маштан
Мон эсь судьбазьти: сянкса мон кучфан,
Штоб лоткафтомс Моцарть — аль минь имамя,
Минь сембе, жрецне, музыкать служаенза,
Аф аньцек мон эсь славанязень марта...
Мезь пользась, кда Моцарт ули шиса
И сяда вяри кепедьсы эсь прянц?
Кепедьсы ли тянь марта искусствать? Аф!
Сон меки прай, имаза аньцек Моцарт:
Наследниконц сон теенек аф кады
Мезь пользась эсонза? Сон херувимкс
Сермадсь кой мзяра тейнек раень мор,
Штоб эсонок минь, прахть чаданзон эса,
Смутендамс тя пацяфтома ёрамать,
И лиезь тумс! Так тук ина тон, тук!
Сяда курок, ули сяда цебярь!
Вов и ядсь, Изоразень монь казьнец.
Кемгафтува ни кизот фкакс мон канеса
Сонь эсь мартон — эстоньберя теень
Сединь кольфти ранакс тиевсь эряфсь.
Сидеста мон ащень шра ваксса
Тев аф содай эсь врагозень марта,
И мзярдонга монь искушеньять тошкамац
Ашезь фатне ширезонза, хоть и
Мон аф пелян, обжаматькя хоти
Маряса кркаста, эряматьке хоть
Аф пяк келькса. Мон учень коль, коль учень.
Кода муцьсень мес пяк ерань куломс;
Мезе парось куломаса? Арсень мон,
Пади эряфсь теень ненгя канды
Мзярда-мзярда апак учсек казьненц!
Пади ненгя сай теень и кенярьдьфсь,
И творчествань илядьсь, и вдохновеньясь;
Пади тии од Гайденць пяк оцю,
Оцю тев — и топодян мон эздонза...
Коста пировандань инжить марта,
Конань сельмосонга пчкялькс дялинь няй,
Пади арьсень, муян кяжи врагозень;
Пади лангозон прай вярьдя, велькстон
Кяжи обжамазе — эста, эста
Аф имат тон, аф, Изорать казьнец.
Правдась монь! Вдь муйне мекпяли
Мон эсь врагозень, и монь од Гайденць
Кенярьдемада пяк лац ни симдемань!
Тяни — пинге! Кельгомань заветнай
Казьнесь, тячи ётак дружбань шавати.