Page:Колхозонь эряф 1933-23-24 31стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

мя, паксясь шава“. Но кодама тяни картина читательти эряви кирьдемс мяльсенза, — кати шинь, кати вень.

Тяда ала сьормадат:
„Морай озада
Од цера.
Морсь пяк пара
Зря тят тара“.

Но, Ямашкин ялгай, ня строчкатне сядонга аф шарькодевихть. Коса морай озада церась? Вень кучкать паксяса ловть лангса штоли? И мес морай? „Зря тят тара“ строчкаце мезевок аф азы, аш кодамовок смысла эсонза. Кие тяза тара? Тон сьормадыть сонь аньцяк рифмать инкса, штоба рифмовандамс — „пара“ валть. Оду тяфта тят сьормадкшня. Эряви думандамс сьормадомста и сьормадфцень проверяндакшнемс, штоба улеза шарькодеви, яснай и образнай, а тонь кодама валхт повсть кяль прязт, сятнень и сьормадыть, а тянь ашить арся, — шарькодеви киньдигя, али аф. Стихотворенияцень пец, Ямашкин ялгай, вовси аф шарькодеви, — сьормадат:

„Аш ведь, аш седь, аф щудихть
ветть.
Лов и лов, пяк кельмя сон.
Аньцяк яй, яй и яй вишкста
Молят тон.
Мон сонь каршезонза молян“.

Ня строчкатне вовси смыслафтомот. Кие вишкста моли? Кинь каршес тон молят? и кият тон? Аф шарькодеви „мон“ вальцевок, — кати ловсь, кати тоньць авторсь. Тя стихотворенияце коданга аф шарькодеви и сяс афи петеви.

Ня указяниятнень коряс „Май“ стихотворенияцень тонць кочкайть афсатыксонзон, а сон тожа тянь лаца аф шарькодеви.

Тяни кочкасаськ Девятайкин ялгать „Колхозонь культурась“ стихотворениянц. Сьормадсаськ сембонь, штоба сяда лац няевост сембе цебярь и кальдяв вастонза.

„Машинаса работасазь
Сембе авань работать.
Авать лангста ердасазь
Кудонь жабань заботать.
Плошадкатнень строясазь, —
Сире эряфть ерясазь.
Классовай обшествать машфцазь,
Культурать колхозтнень эса касф-
цазь.
Колхозса ударнайста работайхть.
Кулаконь хозяйстватне потайхть
Колхозниктне тевснон тисазь моразь,
А кулакне Советтнень эзда туйхть
еразь.
Колхозса ударникнень сьоросна
лама.
Кулакть кяденза мянихть прама.
Вреда тият паттядязь,
Оржа сельмот ваттядязь.
Мес тинь тяфта ваттада,
Али васта каттада?
Минь станя ваттама, —
Тееньть васта аф каттама.
Хути тутама вреда титяма.
Тозы мольхтяма минь аф коль-
хтяма.
Минь тинь митядязь,
Ашукс титядязь“.

„Кулакне советтнень эзда туйхть еразь“ строчкацти самс, стихотворенияце сьормадф шарькодевиста, а тяста ушодомок и мянь пети молемс тожа путандаф и мезьгя киньдигя аф шарькодеви. „Туйхть еразь“, — кода тя выраженняце эряви шарькодемс? Тяфта аф корхнихть. Кда мярьголеть: „туйхть пеень порезь“, эста неньгя шарькоделеськ; а „еразь“ валсь ащи аф эсь вастсонза.

Тяда ала тага сьормадат: „Вреда тият — паньтядязь“, Коста паньцазь кулакть? Колхозста штоли? Но колхозу кулакт аф прьняндакшихть. Стихотворенияцень песа сьормадат: „Минь тинь митядязь“. Кие кинь мисы? Колхозниктне кулакнень? Но разя минь странасонк кулакнень мишеньцазь? „Кулакне Советтнень эзда туйхть еразь“ строчкатнень эзда сявомок и мянь пети молемс стихотваренияцень петьк, тик шарькодевиста, а тяфтак кадомс аш кода, — киньдигя фкявок строчкаце аф шарькодеви.

Тяни ванцаськ Волгапов ялгать „Тундань шись“ стихотворениянц.

Ушоды тяфта:

„Тундань менельнясь
Арась дуцянякс,
Ловсь эздонза пельсь
Тусь сенем туманкс“.

Тяса, Волгапов ялгай, ерайть менельть тиемс ласкательнайкс (кельговиксокс), а лиссь: менельсь пяк емланя — афоцю дуцяняшка.

Тяда меле сьормадат:

„Мес ши паньцамак, —
Афлац ванцамак.
Мон кулят кулян, —
Мом жив аф улян.
Хоть ши мон кулан,

31