(СУвайхть колхазник* и колкозница*).
Няить! Кода пяшкочневи путфкссь —
Од правлениять исяконь лифтьфксоц?
Кафксонь кемонтти ни куцьтф
Видьмонь кочкама проценц?
Пиксокс таргавихть:
Кандыхть сембя видьмот.
Усфонь ускихть оц сувайхне.
Шужярьхть, пулофт и тишет.
Анцек кедьмати
Шужярьсь и видьмонза ужяльхть;
Авац корхнесы сонь штоли..
Да а, кувать сутть арсемасна моли...
Тяни курок. А кузнецсь?!
Керяттнень,
во коданя тиензень!
Корхтай: „Путан сембя виезень,
Но вракнень каршес атвед аноклан!“
Коданя? А?
(эрязда йотайхть школав кафта цьорат)
Эряздоня! Маряк анок
Приговорсь...
(Школаста лисихть нувайсь и Ваня).
Тейть корхнесть —
Минцень ворхне,
Конат мархтот ульсть
Сянь инкса,
Штоба пяльхть
Эсь пинькста,
Колхозть шарынц
Спицянзон йоткс навамс...
Корхнесь, но исть лезня тевса...
Аф! Изеть верондакшня валхт тон!
Арьсеть, корхнихть сембя шавос...
Тяста лисенць — тонцень шавоть.
Позда, зафур, вельктяфксть валхтыть
Сельмя ланкстот! Аф стак кельмот
Корхнематне уленцть, мзярда йорать
Мезьгя сатомс. Ширем сельмот
Ванонць лангозот эрь цьорась.
Синь исть няе ширдет пара ялга,
Хоть и йорать ялгакс улемс.
А тя сяс — ашусь уленць сялгатф
Классонь кяжса келюнь каршес.
„Сон кулак“ — ня валхнень кулемс,
Зафур, эрявольхть...
Кия арьсесь,
Видь васьця работасть синь парста
Э—эх!
Кичкор шуфтть тон ков тят шарфта,
Сонь пуцак ли мяльцень коряс?
но аф пара иордамс шири.
Эх, и аф пара мялезьти!...
Эльбятькшнень... Ваня, содат...
Тонць эсь кицень унжань котфса код-
ать,
Сяс вов тяфта савсь и арамс.
Кия сорондакшнесь колхозть вракса?
Лятфтак, мзяра кулофтоде тракста?
Тя кржа. Лятфтайть сьоксень шит-
нень,
Кода сязесть озим видемать,
Конань тяни суца лифтезь?
А тялонда, ловонь кирдемать?
Кяльготьневонь... Ух и стака...
Парьтияста, Ваня, лисемась.
|