Page:Колхозонь эряф 1933-12 17стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
 
М.  Горький

Тядясь
(„Мать“   ромаанць   Ушотксоц   ингольень   номерса)
Мокшокс  йотафтозе  И.  Г.  Черапкинць
 

XVII

Омбоце шиста, коста Ниловна мольсь эсь канфонц мархта фабрикань ортатнень малас, сторошне кяжиста лоткафтозь сонь ды мярьксть сяканянзон мастору путомдост, сяда меле ванондозь сембень.

— Кельмофцасть монь ярцам-пялнень, — спокойнайста пшкяць тядясь ся йоткть, коста синь тозьморязь—нозьморязь варчсезь платянц.

— Лоткак! — кяжиста мярьксь сторожсь.

Омбоцесь валомня тостядезе авать лафтувонц ды надиязь мярьксь:

— Мон корхтан — перяфть вельф йорясазь!

Тядяти васенцекс нежець Сизов атя ды, ширьгя варжакнемок, салаване кизефтезе:

— Маряйть, тядясь?

— Мезе?

— Каготкятне — нят! Тага явондасть! Прямо — кода сал кши ланкс почедозь сембе васттнень. Вага теить и арестт, и обыскт! Мазинонь, монь брадонь цьоразень, тюрьмав сявозь, ну мезе ина? Сявозь цьорацень тонь — вага вдь тяни няеви, што сянь тиендезь аф синь!

Кочказень сон сакалонзон кядезонза, варжаксць авать ланкс ды тумстонза мярьксь:

— Мес аф суват пялон? Скушна чай ськамот.

Тядясь пасибась теенза ды, ярхцам корманзон лемснон ювачнемста, оржаста ванонць фабрикаса наротт, пульхкаманац ланкс. Сембе якасть кяждест, пуромкшнесть марс, срачнесть ласьконцть цехста цехс. Сотта пяшксе кожфсь яфоць мезень-бди эрекста, смелста. То тяса, то тоса марявсть мялень пети ивадемат, пеетькшнема вайгяльхть. Сяда эряф рабочахне ванозьне пееткшнесть. Муворонь вешеньдезь якась начальствась, ласконцть полицейскахне ды, кда синь няйсазь, рабочахне валомне сраткшнесть или, васиост ащесть, корхтамаснон лоткафнелезь, аф каштордозь ванцть кяжияфтф озерготф шаматнень ланкс.

Рабочахне няевсть сембе аруста штафста. Нафтолць сери пондоц Гусев оцю братт: яксяргонякс якась сонь брадоц ды рахсесь.

Тядять вакска аф эрязста йотасть Вавилов столярнай цехонь мастярсь ды Исай табельщиксь. Йолмане, кяц кундавомшка табельщиксь, прянц кеподезе вяри, сялдазонц мяньдезе кержи шири ды, мастярть тетькф, кяжи шаманц ланкс ваномста, эрязста корхтась, соньць тарфтозень сакалнянзон:

— Синь, Иван Иваноч, раксихть, — теест тя пара, хотя тевсь моли государствать машфтоманц шири, кода мярьксь господин директорсь Тяса, Иван Иваныч, аф кочкомс, а сокамс эряви...

Вавилов мольсь, кядензон путозень фталонза, а суронза тангонцта кшмордафтольхть.

— Тоса тон печатлак, сукин сын, мезе хочешь, — кайгиста мярьксь сон, — а монь ланган — не смей!

Нажець тядять ваксс Василий Гусев, корхтай:

— А мон тага тонь кормадот обедан, танцти стряпняце!

Ды, алгак ваягяльхть, кончань сельмоть, сетьмоняста лездозе:

— Угадявсь врас... Эх, тядясь пяк лац лиссь!

Тядясь ласковайста сюконяфтозе прянц теенза. Сонь мялезонза тусь, мес тя цьорась, куроняса васеньце озорниксь, корхтай мархтонза салава, мярьги теенза „вы“, тушенць мялезонза фабрикаса

15