Page:Колхозонь эряф 1933-10 24стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
Номерть  питнец  30  треш.    

Сон сразу симозе марнек стакан чайть ды сияк азонкшесь Лувондозень кизотьнень, кофнень мзярда тюрьмаса ащекшнесь, ссылкаса уленць, азонць лама беда ланга, кода тюрьмаса пикссезь, кода вачеда эрясть Сибирьса. Тядясь ванць лангозонза, кулхцондозе и дивандась, конашкава простойста сон азондозе се эрямать, конац пяшксе муцямада, и мельгя ванондомада, ломань ланкса пеетькшнемада...

— Но — корхтатама тевть ланга!

Вяйгалец Егоронь покафц, шамац озергоць. Сон кармась кизефнемонза тядять, кода мялец сонь йотафтомс фабрикав книшкатнень, а тядясь дивандась сянь ланкс, коста сон содасыне тевть сембе вастонзон.

Тевонь ланга корхтамать аделамда меле, синь тага кармасть лятфнемонза эсь родной велеснон; Егор шутендазь корхтась, а тядясь думандазь арьсекшнезе эсь тнярстонь эряманц, и неявсь теенза ся эрямась, кода—бди стама полотань пяли похожайста, конань ланга пта йоряфт сильди марнят, эзганза касихть, пелезь трнаты поюфт, алняня кузнят ды сильди марнятнень йоткова эрготьф, акша келунят. Келунятне кассть валомня ды, ветешка киза наксада. Кельме модаса касомада меле, прахть ды наксадыхть. Ванць пта, сон ся картинать ланкс ды мезе—бди пяк ужялькс арсесь теенза. Инголенза ащесь од стирьнянь понда, упрямай шама мархта. Сон тяни мольсь начка ловонь пакшнень йоткова, ськамонза, сизефста. А цьорац ащи тюрьмаса. Можеть, сон нинге аф уды, думандай... Но думандай аф сонь, тядянц кувалма — сонь ули сяда седи ваксстонь эсь ломанец. Сьормав, тапаряф тучакс эцесть лангозонза стака арьсемат ды кемоста кунцезь седиенц...

— Сизеть тон, тядясь! Вень удомс пинге-ни! — пеетькстазь мярьксь Егор.

Тядясь пращась мархтонза ды боком, пта пелезь тусь кухняв, седисонза канць, шапамкс пори, мялень колай арьсема.

Шобдава, чайда симма йоткть, Егор кизефтезе тядять:

— Кда тонь кундатядязь — кизефттядязь, коста тон сявить ня еретиконь книшкатнень — мезе эста азат?

— Аф тонь тевсь, азса! — отвечась тядясь.

— Синь сянь мархта мезьденьге аф согласиндахть! — отвечась Егор, — Синь пяк надияхть, што ся тевсь — самай синь тевсна! Ды кармахть кизефнемот виде мяльсь, ламос!

— А мон аф азса!

— А тонь тюрьмась сянкса!

— Ну, мезе—ина? слава богу — хоть сяньди яраштан! — мярьксь сон кувкстом йоткть — Киньдинге аф. А муцяма аф кармахть, мярьгихть..,

— Миназевсь* Егор, соньць виде мяльс варжаксць тядять ланкс. Муцяма* аф кармхть. Но пара ломанць должен эсь прянц ванфтомс...

— Тиньцтонт сянди аф тонадат! — пеедезь мярьксь тядясь.

Егор лоткась корхтамда, йотась комнатать туркс, тоса нежец тядять ваксс ды мярьксь:

— Стака теть, землячка! Шарьхкотькшнесан мон — пяк стака теть.

— Сембоньди стака! — кядень яфодезь мярьксь сон. — Можеть аньцек няньди, конат шарьхкодихть, теест — сяда тьождяне... Но монга афламда шарьхкодян, мезе мяльсна пара ломатьнень...

— А коли тянь тон, тядясь, шархкоцак, значит, сембонди теест тон эряват! — серьезнайста мярьксь Егор.

Тядясь варжаксць сонь лангозонза ды апак корхтак пеетькець.

Обетшкада тядясь спокойнайста и тевонь содазь маразень мяштенц перьф книшкат ды тиезе сянь сяшкава лац и удобнайста, што Егор кенярьдезь лкштадезе кяленц, мярьксь:

— Зер гут! пек пара, кода мярьгонди пара немецсь, ведра пивань симомок. Тонь, тядясь, литературась изиньзе полафта: тон няеват станяк паронь арьси, эряф ломанькс, эчкат, серият. Белаоазась тонь ушеткс тевцень нефтеме щкахое*!.

(Кармай молема).


Ответ.  редакторсь  Н.  С.  ШЕСТОВ. Лит.  редакторсь  Т.  М.  ПОРВАТОВ.

РЕДКОЛЛЕГИЯСЬ:  Шестов,  Леонтьев,  Черапкин,  Порватов,  Макулов.

Обллито  №  496.  Мордгиз  №  342.  Тираж  1748.  Журнал  №  10  Заказ  №  1476  Сдано в производство
20  мая,  подписано  к  печати  8  июня.  Об‘ем  2  печатных  листа.  Знаков  в  1  печатном  листе  54965.
г.  Саранск,  типография  „Красный  Октябрь“.