Петькась сась позна. Сон сась картузфтома. Сельмонза сонь улсть якстерхть, авартьфт, но коськт-ни. Няевсь, што сон пяк сизесь, и сянкса кати кода ровнаста кулхцонць маманць сингоряманзон эзда, изь карма ярхцама и сялаваня яцесь адиялать алу.
Сон курок матодовсь, но удось аф спакойнаста: шаронц, ляксесь, и мезя-бди мормяцясь.
Сон мярьксь маманцти, што эрьгочнесь, и мамаць верондазя сонь. Сяконь-жа сон азозя Васькати, но Васькась аф прокс верондась, сяс мес «тяфтак», аф эрьгочнийхть.
Штоба эрьгодмос, эряви ков-ков мольмос или мезя-мезя вешендемс. А ков и месть сон якась, тяннь сон исця азонт или ашкоць мезя-бди аф цебярь, аф ладяф и Васькати эзк няевсь, што сон васькафни.
Но мзярда Васькась кармась кунцемонза васькафнемать эзда, то кода и валда изворотливай Петькась изь карма мянь прянь ареляма. Сон аньцек, пяк кемоста кармась сельмонзон чипоргофнема и шаркстась эздонза.
Шархкоць, што сембя сяка. Петькать эзда мезегя аф кулят. Васькась лоткась кизефнемонза, и ляць сембя-сяка подозрения, што Петькась — ялга кодама бди страннай, скрытнай и хитрай.
Ся пинкти геологическай палаткась валксь эсь васстонза, сяс мес штоба шаштомс сяда тов, Синяфка ляйть верховьяс.
Васькась и Петькась лезцт вещань кепсема кильтьф алашатьнень ланкс. И мзярда улсь сембя тийф, штоба тумосни, то Василь Иванычсь и омбоцесь — серись — лямбоста пращандасть цёранятьнень мархта, конатьнень мархта пяк лама якасть вирть пачк. Синь теест эрявсь самос меки раз’езду аньцек кизоть пес.
— А тинь, цёранят, — кизефтезя мекпяли Василь Иванычсь, — тинь так издя яка компазть вещендема?
— Сембя Петькаткса, — пшкяць Васькась. — То инголя сонць мярьксь: молхтям, молхтям... А мзярда мон согласындань, то сон нежець и аф моли. Весть тердия: изь моль. Омбоцеда изь моль. Стак и изь моль.
— Тон мес? — дивандась Василь Ивановичсь, конац ляди мялезонза, тяфтама псиста вешсь тумода вешендема.
56