Page:Ичкиздень масторхня (А. П. Гайдар, 1933).pdf/45

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

бярьста аф лятфтаса, а кода-бта сявондия, — хитрайста пеедезь, пышкяць Василь Ивановичсь.

— Ляди мялезт, мзярда минь ащемя веляфтф шуфтт ланкса Сенемя озерать берекса. Пяк оцю шуфць. Ащемя и ярхцамя. Изийнь юмафт-ли мон компазть тоса?

— Чудно кати мес, Василь Иванович, — пшкяць серись. — То тон корхтать, што иэийть сявонть палаткать эзда, а тяни вов мезя...

— Мезегя аф чудно, — псиста пшкяць Петькась. — Тяфта тожа эряй. Пяк дажи сидеста эряй: думондат — изийть сявонть, а ванат и — сявондийть. Миньгя Васькать мархта улсь. Тумя минь весть калонь кунцема, вов мон мольмоста кизефнеса: Тон* Васька ёмбла кечкаськятьнень изийть юкста?» — «Ой, корхтай сон, юкстаень». Мырдамя минь меки, вешентям, вешентям, коданга аф мусайник. Тоса варжакстонь мон сонь ожанц ланкс, а синь ожазонза сялкфт. А тон, дяди, корхтат — чудно. Мезегя аф чудно.

И Васькась азонць лия случай, кода косой Генадись шинь перьф вешенць узерь, а узерсь ашесь тяльмоть фтала, и ненгя случай, кода Семён дедазя вешендезя байдиконц, а байдиксь ащесь тяса-жа сельмонзон инголя... Сон корхтась убедительнайста и серись варжаксс Василь Ивановичть мархта.

— Гм... А пажалы, эряви мольмос и вешендемс. Да тинць-ба, цёрат, ласкондельдя коданга и вешендельдя.

— Минь вешсаськ, — охотнайста согласиндась Петькась. Кда* сон тоса, то минь мусаск. Ковга сон эздодонок аф моли. Эста минь — рас, рас, тов сей и непременна мусась.

Тя корхтамада меля, исця уч Васькать, Петькась тусь и азозя, што ляць мялезонза эрявикс тев, пращандась и мес бди пяк весяласта тусь кинять шири ласькома, вишкста комотьнесь пижя нупоньца таватф кочкятьнень ланга, шюдерькснень вельф и панжавнь мархнень — вельф.

Лиссь кинять ланкс, сон няйсь лама меки сай раз’езцта Алёшинскай сокай ломатть.

Синь улсть мезса-бди мутендафт, пяк кяжийхть и вишкста сялонцть, кяцнон яфиязь и корхтаст фкя фкянь ётазь.

Фтала молсь Серафим дядяц. Шамац улсь горяв, ненгя сяда

41