«Компас», шархкоць Петькась, ляць мялезонза, што тяфтама штуковина сон морафнесь кннгаса.
Што-ба ненгя варжамс тянь, сон шаркстась кругом.
Шюваня оржа стрелкась-кя шаркстась, и, ламокстть лаказевсь, равжа пец няфтезя ся ширеть, коса вирь крайса сери и кели куз. Петькать тя тусь мялезонза. Сон ётась палаткать перьф, шаркстась фкя каль фталу, шаркстась омбоцеть фталу и шаркстась васцонза кемоньксть, думондась васькафтомс и путондамс стрелкать. Но, кодак аньцек сон лоткась, кода ноласта люкай стрелкась кода и вася упорства и настойчивость мархта равжа песонза няфтезя Петькати, што мзяра дят шар, сембя сяка аф васькафцак.
«Кода живой», думондай кенянтьф Петькась, ужальцы, што сонь аш тяфтама пяк цебярь штукац. Сон куфкстась и думондась, путомс компазть вастозонза или аф (пади, сон и путолхця).
Но самай тя пингоня лия пяльдя явсь пяк оцю понав пиня и вишкя увама мархта ёрдась пря теезонза.
Эвотьф Петькась пишкодозевсь и тусь ласькозь полдань синдезь калхнень ёткова. Пинесь кяжи уваманць мархта арць мельганза и сембя сяка сатолхця сонь, кда аф Филькать шюдерьксоц, конань эзга калена видева ведьгя ётась Петькась.
Арць шюдерьксть тейс, конац улсь ся вастт эса кели, пинесь шаронць берякть эзга, вешенць коса-ба улель кода комотемс.
А Петькась исця учся, мзярда комоти, ласьки инголи, комотни шуфта коретьнень вельф карягатьнень и пенёкнень вельф, кода бта шумбас.
Сон лоткась пяконя ваймонь таргама, аньцек эста, мзярда пачкоць Тихай ляйть берякс. Нолсесыень коськя губанзон, сон молсь ляйть тейс, симсь и сидеста ваймонь тарксезь, валомня тусь куд шири, марясы прянць аф пяк цебярьста.
Сембя сяка сон афолхця сяв компазть, кда-ба аф пинесь. Но сембя сяка пинесь или аф пинесь, а лисенць станя што компазть сон салазя.
А сон содазя, што тяфтама тевонкса эжцы аляць, аф шнасы Иван Михайловичсь да и аф мярьги, што цебярь тев, пажалай Васкаськя.
Но станя кода тевсь улсь-ни тийф, а мрдамс компаз мархта меки теенза улсь пелькс и визькс, то сон басязя эсь прянц ста-