Page:Ичкиздень масторхня (А. П. Гайдар, 1933).pdf/36

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.

кунцийхть — берякть эзда ичкизя. Но кда аф ахотникт, аф калонь кунцийхть, то кия-на?»

«А кда разбойникт?» думондась сон и ляць мялезонза, што фкя ташта книгаста сон няйсь картинка: тяфта-жа вирьса палатка; ся палаткать инголя озафт и симихть винада ломатть, а синнь ваксост ащи пяк осалня, и пяк печальнай красавица и морай теест мора, кочксесыень, кувака кодама быди замысловатай, инструментнень струнаснон.

Нят дупнень эзда Петькати арась аф цебярь. Губанза кармасть зырнатома, кармась сельмонзон чипорфтома и вешсь потамода меки и кодак мезя ласькомс куд шири.

Но тяса кальхнень ёткса валдонять инголя ульсь пондаф пикс, и тя пиксть ланкса пондафт, кода няеви, ненгя начка муськомада меля, самай обыкновеннай подштанникт и кафынцт сенемя паннеф насокт.

И нят начка подштанникня и нюрги варманять инголя носкатня кода-бта эзк басязь сонь, и думсь разбойникнень колга няевсь теенза смешной и тупай.

Сон шашць сяда малас. Тяни теенза няевсь, што аф палаткать тейса, аф потмоса кигавок аш.

Сонь няйсь кафта пяшкотьф коськя ловаса ацапт (алкст) и оцю серай велхкс (одияла). Палаткать кучкаса ацаф брезенца масторса улсть ёрдафт кодама-бди сенемя и акша бумагат сёвонь и кев сускопт, тяфтапт сидеста повонцть тихай ляйть бёрякса; тяса-жа улсть ёрдафт кодама бди шовдаста пиндолды и аф содаф Петькати предметт.

Толнясь аф пяконя качамшнесь. Толнять тейса ащесь оцю соду жестень чайник. Тапаф нарнять ланксь улсь ёрдаф акша пакарь, кода няемс пинень пореньтф.

Смел Петькась шашць мянь палаткать тейс. Клёк вася сонь тусть мялезонза аф содаф металлическай предметня. Фкясь — колма пилькса, кода ётай кизоня сувсеф фотографть нежец. Омбоцесь — круглай, оцю кодама-бди цифра мархта и таргаф крукть туркс сюря. Колмоцеськя — круглай, но сяда ёмбла шавийхть кядень част ланкс, оржа комотни стрелка мархта.

Сон кеподезя ся предметт. Стрелкась шерхкозевсь и танга арась вастозонза.

32