Page:Валда ян 1932-03 05стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
Крупская.

Аватнень воля шис таргамаснон колга Ленин ялгать заветонзон пяшкодемасна тяниень пинкста

Автогиганцть аноклай кадрат.

Снимкаса: колхозницать тонафтыхть слесарнай тевс.

Сембе масторлангонь работницань шиста 8-це мартонь шиста — соньць ляди мяльс сембе ся, мезе корхтась Ленин ялгась трудяй аватнень — работницатнень и сокаень аватень воля шис таргамаснон колга. Видя, аватнень воля шис таргама тевсь кемоста содонтф рабочайнь тевонкса марнек тюремать, социализмать инкса марнек тюремать мархта. Минь содасаськ Ленинонь, кода трудяй крдатнень вятисна, кода партиять пуроптыенц, кода Совецкай власть пуроптыенц, содасаськ сонь, кода тюриень и строителень. И эрь колхозницати, эрь работницати эряви содамс Ленинтть сембе работанц, сембе сонь деятельностенц марнек, а аф аньцек сянь, мезе корхтась Ленинць трудяй аватнень положенияснон колга, синь воля шис таргамснон колга. Но самай сяс, што рабочай классть марнек тюремац сотф кемоста аватнень положенияснон цебярьгафтомаснон мархта Владимир Ильичсь эсь корхнеманзон эса и эсь статьянзон эса сидеста шарфнесь башка мяль тя мекпяльдень кизефксть ланкс — сонь улихть 40 да лама корхнеманза тя кизефксть колга и эрь фкя тяфтама корхнемац кемоста сотф сембе сянь мархта, мезень колга сон пяк заботясь ся пинкста. Рабочайхнень йоткса Питерса работамста 1899 кизоня Торнтононь фабриканц рабочаензонды листофкань сьормадомста, Ленин эсь листофканцты заголовка путнесь тяфтама: „Торнтононь фабриканц рабочаензонды и работницатненди“. А ся пинкста листофкатненди путнельхть заголофкат, аньцек тяфтапт: „Тяфтама али лия фабрикань рабочайхненди“, но Ленин йорай васендакиге таргамс движенияти работницатнень. Тюрьмаса ащемста, Владимир Ильич статистическай сводкатнень коряс тонафнезе сокайхнень эряма—ащемаснон, синь лангозост кустарнай промыслать влияниянц, синь заводской промышленностти таргамснон, фабрикать влияниянц синь зряма—ащемаснон ланкс. Тяко жа пингова сон тонафнезень сембе ня кизефкснень и авань трудонь тевса. Сон няфнезе, кода сокайть собственностень кельгома мялец путнесь авать ланкс лама аф эрявикс тефт (эрь сокай авась оцю семияса штакшнесы моркшть аньцек эсь пяльксонц, пиди башка ям эсь иденцты, потяй тейнза лофца). Кустарнай промышленносць арси авань трудти эксплатациянь орудиякс, но авась сонь вельденза арси сяда аф зависимайста эсь мирденц эзда. Сянкса фабрикась виюста кепсесы марнек культурнай ширеть, тиенцы сонь сьормас и тевонь содайкс и самостоятельнайкс.

Сембе ня кизефкснень колга Владимир Ильич сьорматкшнесь. Эсь работанц колга партийнай кяшф издательствати сьорматкшнемстонза, Ленин сьормаць сянь колга, што срхси сьормадомс брошура „Авась и рабочайнь тевсь“.

Программань тиеманди арьсефксти петьксонь кучемста Плехановти, Ленин арьсесь, кода сяда цебярьста лацсемс пунктнень, мезенкса кармави вятевома тюремась. Ленин сьормаць сянь колга, што программать 9 це пунктонцты, коса корхтави: „минь гражданскай и уголовнай законадательстваньконь оду ряд ванондоманц колга, сословнай аф фкя лаца ащема ширетнень машфтомаснон колга и ломатнень ланкса аш кода йотафнемс наказаниятнень машфтомаснон“, эряволь ба прибавамс „аватнень мархта алятнень йоткса праватнень фкакс ащемаснон колга“. Минь содасаськ, што 1903 кизонь партийнай програмати ульсь сувафтф тя пункць, а тяфтажа пеки авань ванфтомать колга пункць.

3