Page:Валда ян 1931-05 07стр.jpg

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
This page has been proofread.
СЬОРОНЬ УРЯДАМА КАМПАНИЯТИ


БОЛЬШЕВИКОКС АНОКЛАМАТЬ ИНКСА
 

Йотай кизонь опыць няфтезя, што минь лама афсатыкстонок ульсь сьоронь урядама кампаниять пинкста и кой—кона вастова нолясть нльня оцю сязьфкст. Ламоц колхоснень эзда сьороснон урядазь поздна, ульсть и стама фактт, мзярда сьоросна

АНОКЛАЙХТЬ

Пецазь сбруять сьоронь урядама пинкти

ляткшнесть паксяв мяк ловть прамс, а тянь кулакне шарфнезь цебярь материалкс колхоснень каршес агитациянь вятемста. Сембе ня афсатыксне и сязьфксне йотай кизоть лиссть аньцек сяс, мес кальдявста и поздна ушотфоль анокламась сьоронь урядамати.

Тядде сьоронь урядамась ули ламода сяда стака сяс, мес витьфтонок ули ламода сяда лама йотай кизоть коряс, тундась надияфни цебярь урожай, колхоснень эзга сокай ломанень хозяйстватнень эзда фатяф ни колмоцекс пялькста ламосна (а ся пингть колхозга ули тага сяда лама). Тя сталгофнези тага сядонга пяк ся мархта, што минь областенеконь эса пяк аф сатни алашань и тракторонь вийсь. Сяс сьоронь урядама кампаниясь тядде кирьди пяк оцю значения и сонь йотафтоманцты цебярьста анокламати эряви путомс сембе мяльсь, сембе вийсь.

Йотай кизонь эльбятьксне одукс нолдамс аш кода, а тянь минь сацаськ аньцек эста, кда кемоста пуропцаськ колхозникнень и башка эряй ашувонь и середнякнень эрек шиснон тюремать перьфкя эсь пиньгова и боевойста сьоронь урядамати анокламать инкса.

Мезе жа тиема эрь колхозти, совхозти и МТС-ти, штоба сатфкс мархта йотафтомс сьоронь урядамать?

Васендакигя эряви тяниок варжамс сьоронь урядама машинатнень и инвентарьть (жнейкатнень молотилкатнень, веялкатнень, крандаснень и ст тов), кочкамс йоткстост аф кондястихнень и тяниок кярьмодемс синь петемост; эрявихть сявомс учоць сембе мелкай инвентарьхнень: (граблятнень, цянкнень) и кда аф сатнихть — анокламоот.

Сатфкс мархта сьоронь урядамась йотафтови тага сянь коряс, кодапт улихть минь кадранеке. Сяс эряви тяниок оцю мяль путомс квалифицырованнай кадрань анокламати, конат маштольхть ба работама комбайнатнень и лядема машинатнень мархта.

Эряви шарфтомс оцю мяль сянь ланкс, кода кеподекс машинатнень производительносьцнон. Тянкса тяниок ушодомс предложениянь кочкама рабочайхнень и специалистнень ширеста машинатнень цебярьгатфтомаснон колга.

Сьоронь урядамась эряви йотафтомс ударнайста, инь нюрьхкяня пингста, а тя веши лама рабочай вийда. Райононь организациятненди и колхосненди эряви, тяникигя арьсемс и пуроптомс средстват идень учреждениянь панжемать колга колхоснень эса, штоба сьоронь урядама пингста валхтомс аватнень ланкста куд-потмонь работатнень.

Сембе колхоснень, совхоснень и МТС-нень эса сьоронь урядама платне эрявихть арьсемс инь маластонь пингть и пачфтеме синь эрь рабочайти, эрь колхзникти. Платнень эса сембода оцю мяль эряви шарфтомс сянь ланкс, кода цебярьняста явошнемс рабочай вийсь работатнень ланга, кода цебярьста пуроптомс труць, кода сяда лац работафтомс машинатнень и ст. тов.

Сьоронь урядамась цебярьста йотафтови сянь коряс, кода эрь совхозса, колхоса и МТС-са ули келептьф рабочайхнень и колхозникнень йоткса соц. фкя фкянь йотамась и ударничествась. Тя эряви станя жа ладняс арьсемс и платнень эса улеза шарьхкодевиста няфтьф, кода ули келептьф массовай культурнай работась колхозникнень и рабочайхнень йоткса паксяса работама шовор.

Колхозникт, совхозонь и МТС-нь рабочайхть, васьфцаськ большевикокс од урожайть. Сембе вийнеськонь пуцаськ од урожайть инкса тюремати, кона арси тюрема тевкс сплошной коллективизциять инкса областенеконь эса и тянь ланкс нежедезь кулачествать кода классонь машфтоманц инкса.

ПУТОМС ПЕ...

Оппортунисць: Мезе синь ювачнихть сьоронь урядамать
колга, монь нинге планне апак шумордакт...