Священная история Ветхого завета (мокшень)/B/42

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Священная исторія Ветхаго завѣта на Мокшанскомъ нарѣчіи Мордовскаго языка  (1900) 
by Евсевьевъ, Макаръ Евсевьевичъ
42-це главась.
Священная исторія Ветхаго завѣта на Мокшанскомъ нарѣчіи Мордовскаго языка. Изданіе Православнаго Миссіонерскаго Общества. — Казань, типо-литографія Императорскаго университета, 1900. — с. 53—54
[ 53 ]

42. Галіафть ся̈ськы̃мац.

Филистимлятня̈ ушы̃цть тюремя̈ Израильтятнень марта. Синь солдацна ащесть панда пряса, а Израильтятня̈ каршы̃сы̃ст — омбы̃ця̈ панть пряса. Филистимлятнень ёткса ульсь фкя̈ пя̈кь оцю дӑ віи солдат, сонь лемы̃цы̃ль Галіаф. Сон лиссь Еврейхнень иҥгы̃ли дӑ кортай: сембы̃нди тюремда, кочкада ётксты̃ны̃нт фкя̈ ломань дӑ кучесть сонь монь марты̃н тюремя̈. Сон ся̈ськы̃ндя̈рясамань монь, минь ультяма тинь, а кы̃да мон ся̈ськса сонь, тинь ультяда минь. Ся̈нь кулезь самбя̈ Еврейхня̈ я̈вы̃цть: синь ашы̃ль стама ломанцна, конань віец саты̃ль Галіаф марта тюремс. Ся̈ пиҥкть тюремя̈ вастти мольсь Давиць брады̃нзы̃н варьжама. Сон кулезень Галіафы̃нь валы̃нзы̃н дӑ ёрась марты̃нза тюремс. Ся̈нь кулезя̈ Саулсь. Сон терьдезя̈ Давидть дӑ мя̈рьксь теенза: тон аф тюреват тя̈ филистимлянть марта, сонь сембя̈ эряфы̃ц ётась тюремя̈ васца, а тон неҥгя̈ одат дӑ ёлмат. Давиць мя̈рьксь Саулти: аля̈зень учанзы̃н ваны̃мста теень сашы̃ндусь тюремс офта марта дӑ леф марта, и мон шавы̃нды̃нень [ 54 ]синь; мон надіян аф эсь віезень лаҥкс, а Шкайть лаҥкс. Саулсь щафты̃зень Давидть лаҥкс эсь тюремя̈ адёжанзы̃н. Давиць кая̈зень тюремя̈ адёжатнень, кочкась шудерьксста ветя̈ валазя̈ кевнят, ся̈вы̃зя̈ эсь кевня̈нь ёряма локшы̃нц дӑ снякы̃нь марта тусь Галіафы̃нь каршы̃с. Галіафсь ня̈езя̈ сонь дӑ кармась лаҥгы̃зы̃нза пеечнемя̈: мон аф пинян, тон лисеть марты̃н тюремя̈ кевса. Ся̈ пиҥкть Давиць пуць локша пезы̃нза кевня̈ дӑ ля̈цссь Галіафть лаҥкс. Кевня̈сь видеста повсь Галіафы̃нь коня̈зы̃нза; Галіафсь прась ёжы̃фты̃ма. Давиць ласьксь теенза, фатя̈зя̈ Галіафы̃нь сонцень палажы̃нц дӑ кя̈ры̃зя̈ сонь прянц. Еврейхня̈ ласьксьть филистимлятнень мельгя̈, шавы̃нды̃зь синь, а мезьсна ульсь, ся̈вы̃зь эстіест.

Еврейхнень меки куду самсты̃ст, аватня̈ лиссть каршы̃зы̃ст дӑ морасть: Саулсь ся̈ськсь тёжя̈нь, а Давиць ся̈ськсь афи лувы̃вихть мы̃зяра. Ся̈ валхня̈ ашы̃сть ту Саулть мя̈льс, сон кя̈жія̈сь Давидть лаҥкс дӑ ёткы̃нь музь ёралексы̃лезя̈ сонь шавы̃мс. Давид кулезя̈ ся̈нь дӑ тусь эряма иля̈ масты̃ру. Сон эря̈сь тоса Саулть кулы̃мс.