Бори (Ильинско)

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search

(Ильинско М., Ром-Лебедев И. Роспхэныбэна тэ патриня. - М., 1938. - С. 40-56)

Дро бишушовто бэрш сыс вэсна миштэс таты. Дро кхамуно куркитко дывэсоро ром Шшёдра выдыя андрэ э грэс дрэ фэлда, ґаздыя оглобли тэ убладя прэ лэндэ о думитко. Стырдыя о ґамо шукэ грэскирэ мэнятыр, подлыджия ко урдо грэс, припхандя палэ рота, чюрдыя шуко пхус про урдо, тэ ракирла прэ грэстэ: - Нэ ка, поха набутка!.. Поухтыл, а бутыр нанэ соса... Э чяр инкэ на выгыя пхувьятыр! Сывинько граснори наками ухтылдя дро муй набутка пхусоро, тэ кряду змэкья о шэро тэ сыр замулыя про штэто пхусэса дро муй. Ґэра граснорьятэ подпхадёна сыр скирнымэ кашта. Ёй бизорьякиро пхурдыя тэ мардя э дёса. Дрэ лакирэ якха сыс дыкно мангипэ сыр манушэстэ. - Наровпэ, - ракирдя о Шшёдра прэ граснятэ. - Бутыр амэ туса бокхалэ на яваса. Сывинько пирилыджия канэнца, пришупдяпэ, со ракирдя о хулай. - Окэ, сыго яваса дро колхозо, ту подуминэ, дро амаро романо колхозо! Шшёдра почиладя Сывинькона пирэ мэн. - Ласа буты тэ кэрас, задживаса бахталэс. Ту лэса э джёв тэ хас, а мэ ярми про балычяно мас кэрады. Эх, лачё джиибэн явэла! Сывинько грастори кивискирдя шэрэса тэ сыр то на кя шундло загреметындя гудлэ хуласкирэ лавэндыр. - Нэ, трэби тэ джяс, - рэндытко пхэндя о Шшёдра. Екхатыр дыя андрэ грасня тэ ухтя про урдо. Сывинько пирдал зор потырдыя пал пэстэ урдэн, пхарэя вытырдыя блататыр о ная. Екхатыр згарадыя о кхам. Про болыбэн ачья о калыпэн. Шшёдра дыкхэла, со э рат лэс залатхья, тэ и э грасны на долыджяла лэс жыко колхозо, лыя тэ обдыкхэлпэ пиро строны, кай тэ латхэл фэдыр о штэто тэ росчювэл э шатра, тэ пириратькирэл э рат. - Хоть бы э ромэн тэ удыкхав, - подуминдя ёв. Выгыя прэ бэргица Шшёдра, поддыкхья дрэ строна э дромэстыр ягори. Лолэ э ягатыр о чиба усыкадэ о дром кэ шатра екх занашады машкир фэлда. - Рома! - Дыя рада о Шшёдра. - Локхэ про миро взрипирибэн. Ёв зрискирдя грасня дромэстыр тэ гыя кэ одова штэто, кай сыс дыкхны шатра. Сывинько граснори екхатыр дотырдыя урдэн кэ шатра. Пашыл розлыджины бари яг, прэ вэдра сыс бэшто учё, шуко пэса пхурором. Ёв на дошундя, сыр подгыя о Шшёдра прэ граснятэ. Барэ думы гынэ лэскэ дро шэро, ёв учюдя якха дрэ яг. Шшёдра сухтя тэлэ э урдэнэстыр, вздыкхья прэ пхурэромэстэ, тэ и радаса россандяпэ: - Добридень тукэ, кирива! - Заракирдя ёв ко пхурором. Пхурором удивисалыя, подыкхья прэ Шшёдрастэ и про муй лэскиро сыкадыя э рада. - Хасиям! - задыя годла ёв, - Кирива! Сыр пхувьятыр выбариян. Бэш кэ яг тэ татёв". Шшёдра выдыя андрэ грасня, подбэстя кэ яг. - Тэ катыр тут дэвэл-дад яндя? Савэ гавэндыр традэса, мро дадоро? Ту со-то здыян про муй, тэ и мина прэ тутэ на ачья адасави, сыр сыс коли-то, - фрэнтонэ лавэнца проракирдя пхурором. - Эх, мро дадоро, кирива! Дрэ адава бибахтало бэрш э бидыца пыя про миро кало шэро. Мыя мандэ э пхурыдыр мири чяй на кэ ту ракири. 1-11 екх ко екх, тэ и паруибэна пиро гава на ачнэ, тэ на попэрав про лачё штэто тэ и на ками злэса про муй. Пригыя было э хась, кирива, а окэ акана джява дро романо колхозо. Думинава тэ дживав сыр мануш, манушыткэс. - Дро колхозо? - розпорадя о якха пхурором. - Аи, джява тэ причинавпэ дро колхозытка рома, кэ пэскирэ романэчявэ. Пхурором сыр будто чиб придандырдя, дыкхья прэ Шшёдрастэ. - Одой фэдыр явэла, - инкэ пхэндя о Шшёдра. - Фэлдытко джиибэн ваш романэчявэнгэ хасино... Пхурором холямэс вздыкхья прэ Шшёдрастэ - ажно о муй збанькирдя, вылыя кисыкатыр э кирки, затходя пало ушт. - Нэ, а сыр ту дживэса? - пучья Шшёдра. - Миштэс шукар! Э бахтори марлапэ мандэ пиро пангалья. О чяво лыя ромнорья пэскэ, тэ захасёл лэскиро кало шэроро тэ и ласа кхэтанэ. Лыём борья пэскэ, хвала тукэ дэвла. - холяса пхэндя о пхурором, вычюнгардыя кирки э мостыр. - Мэ шундём пал латэ. - пхэндя о Шшёдра. - чяёри лачи. Лаче семьятыр, нанэ чёраханятыр. Мэ джином и э дадэс и ла тыкнэ бэршэндыр. Пфуй лав прэ латэ на сыс. - Явэла тукэ, - росхолясяы о пхурором - неужто мэ дрэ манушэстэ на полава. Прэ латэ и о муй бибахтало, тэ розвиинэ ла балваляса пиро щукэ, калэ вэша. Саро дывэс жыко само калы рат псирла, тэ марла подя пиро гава. А э бахт нанэ тэ и насыс дрэ лакирэ кана. На дэла рада э ромэскэ. На дорэсэла котэр маро прэ семья. Тэ выпэр мро ди э трупостыр бирашаскиро, коли мэ тукэ хохавава. На полава мэ тут, кирива, соскэ тукэ адасави лачи чяёри на камэлапэ, - удивисалыя о Шшёдра. - Та сыр жэ, - задыя годла пхурором: э холятыр, ажно подухтя про штэто, - отродясь, кицы дживава про парно свэто, на дыкхьём адасавья бибахталя. Окэ тэ на додживав мангэ кэ атасярла! Тэ вылыджян ман тэ сари мири семья аври ґэрэнца! Сыр токо лыя ла о чяво пало ром, э бесчясть пыя, сыр тэло пхув гыям. Э бибахта пыя прэ амэндэ, мро дадоро. Карик на джява про паруибэн, сыр вастэндыр зрискирлапэ, о васта отлэнапэ рэндостыр. Хош лэ тэ мэр. Нэ сыр задрабакирдо сы мангэ. Нэ со тэ кэрав? Пхэн? - приачья о пхурором ко Шшёдра. - Чявалэ - лэ тумэ!.. - Замотындя шэрэса о Шшёдра. Коли дрэ тутэ бахт нанэ, то соса жэ банги бори адай сы? Тутэ са, тэ саро вэко сы о рэнды тэ справы. Дрэ саро тукэ мануша сы бэнга. Трин грая ґэншты сы тутэ. Саво вихро тукэ карлапэ? Захаянпэ ту, мэ дыкхава, кирива. Барэ годятыр тут вымардя. Пхурором ажно сухтя штэтостыр, э холятыр чюрдыяпэ годласа ко Шшёдра. - Тутэ кокорэстэ ґара э бахт нанэ! Э бокх марлапэ пир тыро пэр! Тэ ропа тхадэла тырэ якхэндыр! Са ровэнапэ тумарэ якха, на допьена тэ на дохана, а по ловэ псирна о джюва. - Адю, адю! - выґаздыя васта о Шшёдра. - Пхурано ту, а дылыно. Амарэ ґара просуридэ тумари сэмэнца про тыраха, - фуяло, кирнэ-уштэнгиро, - россандяпэ о Шшёдра, ухтя про урдэн тэ отгыя набутка дрэ строна. Пирдал пашмардо надур пхуромэскирэ шатратыр выбария шатра и э Шшёдраскири, нэ обрисима ко пхурором э палатуняса. Дро адава времё, сыр кошнэпэ машкир пэстэ дуй киривэ, барэ дромэса пиро Шшёдраскири шпэра традыя пхурэскири семья. Калинько ґэнштыцо грасторо локхэс тырдыя зэлэно учё урдо. Тэрно чяво дрэ чюйка уридо, пхандло жалунэ кустыкаса, набаро пэса, подчиндлэ балэнца тэло чяро, гыя пашыл урдэн уклисто прэ грэстэ дрэ зэн. Тэрнинько, сыр мурица, ромнори пхандлэ дыкхлэса про шэро рикирдя дро васта цунгля. Шшёдриво прэ муй пхуромны гыя прэзал пашыл урдэн. Рувитка лакирэ якха холяса дыкхнэ прэ тэрнятэ. Тэрно ром усыкадя э корбачёса дрэ строна тэрнэ ромнякэ, тэ пхэндя: - Лушкэ, зрискир грэс дромэстыр. Эн о дад тэрдо сы машкир фэлда. - Ту дыкх, - задыя годла э холяса пхуромны, коли яваса ко дад зджя тэлэ э урдэнэстыр, тэ пэр екхатыр дадэскэ про чянга, шунэса? Ковлякир лэскиро ило. Мэк э холы лэстыр отджяла. Сыр токо тырдыя урдэн пашыл яг, Лушка сухтя э урдэнэстыр, тэ чюрдыяпэ дадэскэ про чянга росхолясымэ пхуромэскэ. - Дадо, э пхувьятыр на уштава, коли на простинэса ман, простинэ ваш дэвлэскэ! О дэвэл дад милость тукэ бичявэла, - мангья ёй пхуромэстыр. Пхурором ковлыя, удыкхт про чянга пэскирэ борья, тэ тихэс подгыя кэ бори и выґаздыя ла пхувьятыр пало васт. - Нэ мэк одой, дэвэл-дад тут простинэ, - проракирдя ёв пэскэ тэло накх. Пирдал пашмардо пашыл шатра пхуромэскири выбария трито э тэрнэнгири. Шшёдра тэрдо сыс, пашыл пэскири шатра тэ на ракирдя ничи, токо дыкхья: палсо жэ тэрды сыс про чянга тэрны ромны. Рат закэрадыя лэстэ э тангимастыр. "Эх, дикарья, дикарья", - дивисалыя ёв. Про вавир дывэс злокоса, прэ зоря удыкхья Шшёдра пашыл рэка э Лушка. Шшёдра утырдякирдя ла. - Лушка, - обрисия ёв кэ ёй. - Сыр ту адасави тэрны, годявэр чяй, лаче семьятыр, кузнецэнгири - лаче рома кузнецы. Тэ сыр жэ ту могискирэса тэ пирилыджяс адасавэ пхутькирибэна тырэ састрэстыр тэ сасятыр? Лушка змэкья шэро и на ракирдя ничи. Ёнэ тут долыджяна жыко могила. - Какушко! - Лушка ґаздыя прэ Шшёдрастэ барэ кхинэ якха. - О Фынку ман камэла. Мэ лэс адякэ жэ камам. Коли амэ джиндям дуйджинэ би пхэромэнгиро, ёв ман николи вастэса на чиладя. - Уджя лэндыр, уджя, зракхэса пэс, - уракирдя о Шшёдра. - Коли ёв тут камэла, ёв явэла кэ ту. А на явэла[,] бэнг лэса, дылынэ манушэса. - Карик жэ мэ джява, тэ кэ кон? - Яв манца дро колхозо, окэ одорик пирэ адава баро дром, - усыкадя о Шшёдра. - Адай нанэ дур, палэ бэрга. Ласа буты тэ кэрас, никон тукэ пфуй лав па пхэнэла. Лушка камлэс подыкхья прэ Шшёдрастэ. - Парикэрав тут, како Шшёдра, пало лачё тыро дёскиро лав. Окэ подживава инкэ, попирилыджява, можэ ковлёеа кэ мэ. - Нэ, сыр джинэса, - пхэндя Шшёдра. - Тукэ саро сы дыкхно. Лушка ґаздыя пхарэ вэдры тэ збандины тэло коромыслы гыя пиро стёжкица. - Коли со, так джя лэндыр, - дыя годла лакэ о Шшёдра дро слядо. - Мэ тут зракхава!.. Лушка кивискирдя шэрэса тэ угыя дрэ строна. Пирдал мардо сывинько граснори, задыны андрэ дро локхо урдэноро, прастандыя пиро баро дром, улыджия Шшёдрас ко романо колхозо. Сыр то екхвар, коли про тыкнинько зэлэны чярори сыкадынэ набарэ трэфильицы, лодло сыс пхурором пэскирэ семьяса пашил форо, дро набаро еглитко вэшоро. Набут романэ семьи лодлэ сыс кхэтанэ лэса. Фынку парудя грэн про гав, и барэ кофостыр яндя пэса дро шатра дуе подматэ ромэн, тэ роспьен о кофи. Фынку на адякэ сыс мато, сыр причюдяпэ тэ пхадия ангил матэ ромэндэ. Тэрны ромны, э Лушка, росчидя э цэрга машкир шатра прэ пхув. Рома бэштэ дрэ шатра, крэнцакирна о цыгарки дрэ васта. Фынку задыя годла прэ ромнятэ! - Нэ-ка, бибахт, джя, кин амэнгэ бравинта, тэ ловина заухтыл, на бистыр! - Вылыя бумажникостыр дэшэнгири лылвари, чёрьялэс пихнискирдя дро васт ромиякэ. - Тэ дыкх, екхатыр. Екх ґэрой адай, а вавир про гав! - Припхэндя ёв. Лушка чюрдыя про псикэ баро дыкхло, тэ сыр грасны чюпнятыр выпрастандыя про дром шатрэндыр. Бэштэ рома. Фынку чюрдыя вастэндыр швар; злыя пэстыр э сибирка тэ задыя годла дакэ. - Ростатькир, даё, э ярми. Мыям тэ хас! Дай наками явья кэ шатра ко чяво, чюдя прэ яг пири ярмяса тэ холямэс пхэндя Фынкускэ: - Э ромнорья ракхэса, а ёй бэшты сыр бари раны. Васт дро васт на дэла. Э бахт нанэ дрэ латэ тэ доґалёспэ, со о ром явэла рэндостыр. На прогыя и мардо, сыр Лушка яндя пибэн. Рома розбэшнэпэ, пьена стэкла палэ стэкла. Розлыджинэ о ракирибэн пало муршытко рэндо. О Фынку лыя тэ выґаздэлпэ ангил ромэндэ муршыпнаса. - Нэ-ка, ромные, збага-ка мангэ гилори долёво!.. Мэк пошунэна о рома. "О вэш шуминэ, листвинья пэрна, э страх бари прэ мандэ пыя..." Издранэ глосяса затырдыя э Лушка. О Фынку махискирдя э ангуштэса ангил якха э Лушкакэ: - Нэ, выґаздэ, бесчясть! - задыя ёв годла прэ Лушкатэ. Прэ Фынкустэ сыс уридо рупово чересло. Рупови ангрусты печаткаса сыс уридо прэ лэскиро ангушто, савэса ёв каждо мэнта тыкиндя дро якха тэрнэ ромнякэ. На адякэ Фынку матыя э бравинтатыр, сыр ракирибнастыр пал пэскиро муршытко рэндо. Тэ и калэ вэшэскэ прихаяпэ тэ шунэл Фынкускиро пхутькирибэ. - Эй, ту! - задыя ёв годла прэ Лушкатэ. - Пэр про чянга ангил ромэндэ. Манг прошшеньё. Чямудэ о васта ромэнгирэ! Тэрны пыя тэ чямулдэла васта матэ ромэнгэ, а кокорьятэ ило ратэса обчивэлапэ - обидно лакэ. - Нэ, вихро! Джя, пэр акана про чянга мирэ дакэ! - Пхэндя Фынку прэ ромнятэ, а кокоро ухтылдя дро васт а стэкла ловинаса тэ залпом выпия. Лушка сыр мулы тэрды сыс машкир сарэндэ. - Эх, ромалэ, мурш жэ мэ сом про парно свэто, - задыя годла Фынку, подухтя кэ Лушкица тэ чиладя ла пирэ жанда вастэса. Тэрнэ ромнорьятэ ажно искры гынэ якхэндыр, э рупови чен вымардя канэстыр. - Джя кхэл, бибахт! Э Лушкица, сави тэрды сыс про чянга ангил сасятэ, сухтя штэтостыр тэ ясвэнца про якха гыя тэ кхэлэл ангил матэ ромэндэ. Сасуй бэшты прэ вэдра. традуса Холы дрэ латэ кхэлла прэ борьятэ, сыр сап сипинэ. Тэ хоханэ дёса улэла э чявэс. - Со сы адаспаво, мро дадоро, о проки традэса прэ ромнятэ. Аль на добикиндян шукар э грэс? Кофо набут тукэ дорэстяпэ? Чялыян, авэла тутыр, - лыя ёй тэ вышарэл э чявэс ангил ромэндэ. - Никон мангэ на рикирла, - проракирдя о Фынку тэ дыя вастэса пирэ каштунэ дэвлэстэ, саво тэрдо сыс про тыкнинько скаминдоро андрал дрэ шатра. Дэвэл Нил-Столобенско ажно отурняндыя дрэ строна э шатратыр. Фынку лыя тэ марэл кокоро пэс пиро колын, а кокорэстэ о лыма тэ саля гынэ э мостыр годлатыр. На покамьяпэ ромэнгэ Фынкускиро шарибэн, лынэ ёнэ тэ приячен ко Фынку. Загыя машкир лэндэ кошыбэн. Фынку чюрдыяпэ ко марибэ. Ухтылдэпэ пало колына!.. Пхурором выпрастандыя пэскирэ шатратыр ко чяво дрэ шатра. Э пхуромняса ухтылдэ ёнэ матэ ромэн пало васта. Ґаздыяпэ машкир лэндэ марибэ. Саро со сыс дрэ шатра пороспхагирдэ, ажно э порныцатыр о пора вымардэ ґэрэнца. Урняна пора э шатратыр пиро вэша, сыр ив кэрдяпэ прэ зэлэны чяр пашыл шатра. Сари чяр кэрдяпэ парны э порэндыр. Лушка лыя тэ подкэдэл со сы розмардо дрэ шатра. Кое-сыр розгынэпэ о рома. Засутэ дрэ шатра э Лушкакири семья, токо екх Лушка нанэ суты, ваш одова, со ром мато чядэлапэ. Бэшты э Лушка, ракхэла лэс. Счидя тыраха лэскирэ кхандунэ ґэрэндыр. Патавэ убладя прэ брэза, собы балваляса тэ пропхурдэл кхандыпэ лэндыр. Бэшты э Лушка, а о якха сутэ сы, на ками закэрнапэ, тэ совэн камэн. Дарла ёй сасятыр ваш одова, со просовэлапэ сасуй тэ подыкхэла, со борья нанэ пашыл чявэстэ[,] лэла тэ кошэлпэ. Свэто лыя уж тэ парнёл про болыбэн. Чириклэ забагандлэ прэ сарэ пэскирэ глосья, а э Лушка сы бэшлы: сари рат ёй на закэрдя якха. - Эй, мри дай! Со бэшлы килэса? - задыя годла э сасуй, выдыкхи сыр сап э пологостыр прэ борьятэ. - Джя екхатыр пало паны. Трэби выхалякирэс о гада зачядынэ ромэскэ. Тут са трэби накхэса тэ торкинэс, а дрэ тутэ бахт нанэ! Тэ джяс ту трит - тарара, три - скрозь донное! Лушка яндя о паны. Э сасуй бэшлы пашыл розлыджины яг, родэла джюва пало брэк пэстэ, тэ сыр саплын выдыкхэла прэ борьятэ. На джинэл кэ со тэ приячел кэ бори. - Окэ дэвэ-дад о Нил-Столбенско, палэ амарэ грехи бичядя тут кэ амэ, - пхэндя сасуй прэ борьятэ. - Сыр ранори тэрнюшенько сан, - и о муёро отрискирэса. На камэс о кхандыпэ тэ сунгэс! Тэ розвиинэ тыри бахт, пиро шукэ калэ вэша, тэ залыджял тут амэндыр э вихроса, - ґаздыя о кошыбэ сасуй прэ борьятэ. Тэрно ром подшундя дакири холямы глос. Матэ якхэндыр чюрдыяпэ на роскэдыи ничи, лыя тэ марэл чюпняса тэрнэ ромня. Тэ жыко рат прочингирдя тэрнэ ромнякэ трупо... Дрэ рат, коли суто сыс Фынку прэ порныца, а э шатратыр роздыяпэ сопима пхуромэнгиро, ракхиюнаса откэрдя Лушка о полого шатрытко тэ выгыя дрэ застень. Прогыи набутка гыя ко дром - Лушка тэрдыя. Подыкхья про шатры тэ пхарэс дыя ґондя, учёрдяпэ дро калыпэн. Про злоко миштэс костяпэ Фынку на латхи пэскирэ ромня пашил пэстэ тэ и пашил яг. Пхэрдо дывэс дужакирдя семья Фынкускири тэрнэ ромня. - Захасия розбесчястно! - костыпэ пхуромны. Тэ припхандэс бибахталя ко урдэн тэ са цунгленца тэ марэс, сыр грасня. Джинэлас бы сыр тэ псирэл жыко бельвель, - пхэндя пхурором. Нэ и дрэ рат на авья э Лушка. На авья и про вавир дывэс. Одохты токо полыя о Фынку, со угыя лэстыр э Лушка, угыя тэ и на явэла. - Дылыны дылыняса, а тэ нашэл латхья сыр, - пусадя лавэнца э чявэс пхуромны. Пхурором чюрдыяпэ прэ Фынкустэ: Лыян пэскэ ромня бесчястно, про пэскиро шэро. Просана тут рома адасавэс балцарис. Фынку э холятыр рискирдя прэ пэстэ гад: - Джява тэ умарава! Мэ традэн ман прэ бари, - дыя годла ёв. Пхурором сухтя штэтостыр. - Мэ джином, кай сы ёй, - екхатыр пхэндя ёв. - Кай? - подухтя кэ ёв о Фынку. Пхуромны на патяндыя дыкхи прэ пхуромэстэ. - Ёй э Шшёдрастэ, - пхэндя пхурором. - Э киривэстэ? - удивисалыны пирипучья э пхуромны. - Аи, ёй одой, дро колхозо. Мэ дыкхьём, сыр ёв лакэ чёрьялэс со то ракирдя про кан, са ґалёв уракирдя. - Гыям, - сухтя о Фынку. - Мэ лакэ сыкавава, сыр тэ прастал э ромэстыр. Мэ лакэ дава о колхозо! Долгэс, саро времё, покуль скэдынэпэ дро дром, учюдэ э шатратыр хулаибэ, костяпэ э Фынку.

Про вавир дывэс подгынэ ёнэ ко колхозо, Инкэ э дурипнастыр подыкхья о Фынку бутэн романэчявэн, савэ кэрдэ буты про огородо. Подгыи кэ ёнэ, ёв удыкхья э Лушка. Э лопатаса дро васта ёй роскэрдя о грядки. Фынку сарэ холятыр мардя э грэс чюпняса тэ пирдал фэлда потрадыя ко огородо. А пал лэстэ зрискирдя и пхурором про пэскиро пхаро урдо. Лушка англатуны подыкхья, со кон-то традэла пирдал фэлда про урдэн. Лакиро ило зашылалыя. - Ром! - Э страхатыр задыя годла ёй тэ мангья колхозницен: "На отдэн ман!" Романэчяя обкрэнцакирдэ сарэ стронэндыр э Лушка. Фынкуподухтя кэ ёнэ. Кряду утэрдякирдя грэс тэ годла задыя: - Яв адарик! О колхозницы сыр замулынэ дыкхэнэ прэ Фынкустэ. - Яв! Умарава! - дыя годла о Фынку, ажно холятыр тринскирдя лэс, сыр издраны мардя. Романэчяя екх ко екх притасадэпэ пашыл Лушкатэ. Подгыя и пхурором пхуромняса. - Со дыкхэса! - задыя годла пхурором прэ чявэстэ. - Аль на пал пэскирэ ромнятэ авьян? Фынку сухтя э урдэнэстыр. Лушка притасадяпэ пало думэ колхозницэндэ. Фынку закрэнцакирдя чюпны пашыл васт э дэстэса, подгыя ко колхозницы, лыя тэ страхавэл. - Мэкэнте, - пхэндя ёв. Романэ колхозницы вантаса тэрдэ сыс ангил лэстэ, ни лав, ни паш на ракирдэ. Фынкус страх лыя, утэрдякирдяпэ. Пхурором кряду сухтя э урдэнэстыр тэ чюрдыяпэ ко Фынку. - Ухтыл ла! - Росхолямо лыя тэ марэл чюпняса пиро думо Фынкус. - Ухтыл! - нето тут кокорэс умарава, - дыя годла ёв. - Фынку дыяпэ дро англуй, нэ ангил лэстэ выґаздынэ о лопаты, савэнца колхозницы лынэ тэ махискирэн ангил лэскиро накх. - На марэса! - дынэ годла романэчяя. Прэ колын лынэ тэ джян Фынкустэ. Фынку дарандыя. Пхурором екхатыр бэстя про урдо тэ задыя годла: - Ухтылла! Екхатыр обрискирдя грэс прэ ромнендэ и лыя тэ чингир чюпняса грэс. Романэчяя роспрастандынэпэ пиро строны, подарандынэ тэ явэн затасадэ пхарэ урдэнэса. Фынку дрэ адая само мэнта подухтя кэ Лушка. Ёв ухтылдя ла, выґаздыя тэ и чюрдыя дро урдэн, дыя дрэ грэстэ тэ ко дром. Романэчяя э годлэнца попрастандынэ пал лэстэ, нэ зорало прастабнаскиро грай улыджия э Лушка про дром. Фынку фрэнтымаса россандяпэ тэ ухтылдя екхэ :-вастэса пало бала э Лушка, тэ притасадя кэ пэ кэ чянг, ваврэ вастэса ёв лыя тэ марэл чюпняса то пирэ грэстэ, тол пирэ Лушкатэ. Романэчяя дынэ годла лэскэ дро слядо, кошнэпэ, трашанэ, нэ Фынкускиро и слядо хасия. Фынку сыс дур лэндыр. Ёнэ традынэ сыр на дрэ пэстэ, лынэ тэ обдыкхэнпэ пиро строны, на джиндлэ со тэ кэрэн, сыр тэ выухтылэн Фынкускирэ вастэндыр э Лушка. Сыр кряду э колхозытконэ удэрэндыр прэ калэ грэстэ выгыя верхово. Романэчяя - колхозницы э радаса уґалынэ дрэ лэстэ пэскирэ нэвэ бригадирос. Сарэ зорьятыр задынэ годла лэскэ усыкадэ про дром, карик улыджинэ Лушка. Ёв роздыкхья про дром, тэ прибандия кэ грэскири мэн. Кало грай сыр чирикло выурняндыя про дром пирэ шпэра палэ Фынкустэ. Лыя тэ дыкхэлпэ дур урдо, брягадиро пиритрадыя урдо э пхуромэскиро, инкэ набутка и ёв подавья ко Фынкускиро урдэн. Подухтя ко грай Фынкускиро, ёв ухтылдя лэс пало совари тэ крэнтэс зрискирдя дромэстыр. Урдо тэрдыя. Фынку сухтя э урдэнэстыр тэ чюпняса чюрдыяпэ ко бригадиро. Бригадиро локхэс сухтя э грэстыр, муеса обрисия ко Фынку. Ангил Фынкустэ тэрдо сыс Шшёдра. - Джюклано мас! - тихэс пхэндя ёв Фынкускэ. - Дрэ милиция отлыджява! - Ракхэс ёв злыя Лушка э урдэнэстыр тэ чюдя ла прэ пэскирэ грэстэ. Подґаздыи пал пэстэ бари тучя пыло подавья и пхурором. Назгыи урдэнэстыр ёв задыя годла: - Ту со? Прэ пэсктрэндэ, прэ киривэстэ джяса? - Бэнг тукэ тэ явэл киривэса, а на мэ, - проракирдя о Шшёдра. Пхурором ажно холятыр выпыя урдэнэстыр. Подухтя ко Шшёдра ёв, затринскирдя про шэро чюпняса. - Марэнте лэс! - выухтя пхуромны э урдэнэстыр. Фынку тэ пхурором дуе стронэндыр чюрдынэпэ ко Шшёдра. - Ухты дро колхозо! - задыя годла о Шшёдра э Лушкакэ, а кокоро отпрастандыя дрэ строна. Э бэргатыр про дром выпрастандэнэ бут романэчяен. Годлэнца чюрдынэпэ прэ Фынкустэ э пхуромэса лопатэнца дро васта. Пхурором тэ Фынку змэкнэ тэлэ чюпня тэ дынэпэ палэ ко урдэна. Пхуромпы выґаздыяпэ про урдэн э саленца дро муй задыя годла ко ромня: - Тэ отшутён мирэ васта, розбисчястна, биладжяипнаскирэ тумэ джювля. Ёв, - сыкадыя ёй прэ Шшёдрастэ. - Ромня мирэ чявэскирья улыджия, и тумэ пал лэстэ тэрдынэ, проклята. Тумэ лэскэ подлыджяна. - Хохавэса, - издыя годла Шшёдра подгыи кэ пхуромны. - Лушка и акана сы ромны Фынкускири, а нанэ мири. Нэ ту тэ тыро дылыно пхурором затходэ ла тэ упрастан э Фынкустыр. Тэ пал тумэндэ ёй кэ ёв на рисия палэ. Екх э ромнендыр тырдыя пашыл Шшёдрастэ тэ и пхэндя прэ пхуромнятэ: - Рипирэнте, коли инкэ моло явэна пал латэ, одохты амэ отлыджяса туман дрэ милицыя палодова, со тумэ латыр о рат пинэ. Полынэ? Пхурором Фынкуса ни лав, ни паш, бэштэ про урда. Ко урдэн Фынкускиро подгыя уклисто прэ калэ грэстэ Лушка, нэ на згыи грэстыр ёй тихэс пхэндя Фынкускэ: - Мэ джином, со ту камэса ман. И ту джинэс, со и мэ тут камам, нэ тэ дживав адякэ, сыр джиндям жыко адая пора, мэ на можынава. Фынку ничи на пхэндя, а токо дыкхья дрэ пхув. - Так окэ со, шун Фынку, - Лушка дыя ґондя. - Коли ту явэса хош би пирдал бэрш, мэ тут лава тэ дужакирав. А коли ту лэса буты тэ кэрэс кхэтанэ манца - мэ тутыр на отджява, покуль на закэрнапэ мирэ якха, - доракирдя э Лушка тэ крэнтэс обрискирдя э грэс тэ гыя дрэ строна ко колхозо. Фынку змэкья о шэро. Надыкхи ни прэ конэстэ, ёв ухтылдя пало цунгля тэ на обдыкхи шагоса гыя пиро дром кэ бари фэлда.